Коробов Ілля Іванович

Ко́робов Ілля́ Іва́нович (13 (26) серпня 1910(19100826), Макіївка — 12 грудня 1980, Дніпропетровськ) — радянський металург-винахідник, доктор технічних наук (1962), професор (1966), Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958).

Коробов Ілля Іванович
Народився13 (26) серпня 1910(1910-08-26)
місто Макіївка
Помер12 грудня 1980(1980-12-12) (70 років)
місто Дніпропетровськ
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьметалург
Відомий завдякиметалург-новатор
Alma materНаціональний дослідницький технологічний університет «МІСС»
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЗакладАрселорМіттал Кривий Ріг
Посадапрофесор
ПартіяКПРС
БатькоКоробов Іван Григорович
Родичібрат Коробов Павло Іванович[1]
Брати, сестриКоробов Павло Іванович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Біографія

ред.

Народився Ілля Іванович у Макіївці на Донеччині у родині відомого металурга, обер-майстра металургійного заводу Коробова Івана Григоровича. У 19251929 роках працював на Макіївському металургійному заводі. У 19271932 роках навчався у Московській робітничій промакадемії (пізніше — Московський інститут сталі та сплавів), отримав при закінченні диплом інженера-металурга. У 1932—1938 роках був змінним інженером, начальником доменної печі і начальником доменних цехів на металургійних заводах «Свободний сокол» (Липецьк), Макіївському, Криворізькому та імені Ф. Е. Дзержинського у Дніпропетровську.

У 1938—1963 роках. — директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. І. Петровського. Член ВКП(б) з 1940 року.

Під час німецько-радянської війни заводи Подніпров'я та Донбасу були евакуйовані на Урал та Сибір, де він особисто очолив та провів усі необхідні роботи та забезпечив діяльність цехів у 32 містах, а сам у 1941—1943 роках працював начальником доменного цеху Челябінського металургійного заводу. У повоєнний час забезпечив відновлення та розвиток Дніпропетровського металургійного заводу. 1957 року вперше у світовій практиці здійснив технологію виробництва чавуну за допомогою природного газу, за що отримав Ленінську премію. Потім у діючому бесемерівському цеху вперше у СРСР розробив та впровадив у практику технологію отримання сталі шляхом продувки киснем зверху.

Наукова діяльність

ред.

Під його керівництвом 1940 року вперше у світі почались дослідження роботи доменних печей з підвищеним тиском природного газу під колошником. 1962 року захистив докторську дисертацію з питань основ форсованого ведення доменної плавки. Після отримання звання доктора технічних наук брав участь у підготовці кадрів металургів. З 1965 року — професор Дніпропетровського металургійного інституту. Автор понад 120 наукових робіт, статей та монографій, власник 50 авторських свідоцтв на винаходи.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Коробовы. // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978

Посилання

ред.