Корнеліу Менеску
Корнеліу Менеску (рум. Corneliu Mănescu; *6 лютого 1916, Плоєшті — †26 червня 2000, Бухарест) — міністр закордонних справ Румунії[2].
| Корнеліу Менеску рум. Corneliu Mănescu | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 21 березня 1961 — 22 жовтня 1972 | |||
| Попередник: | Аврам Буначіу | ||
| Спадкоємець: | Джордже Маковеску | ||
| Народження: |
6 лютого 1916 Плоєшті, Румунія | ||
| Смерть: |
26 червня 2000 (84 роки) Бухарест, Румунія[1] | ||
| Країна: |
 Румунія | ||
| Освіта: | Бухарестський університет і Q64828728? | ||
| Партія: | Румунська комуністична партія і Provisional Council of National Unityd | ||
| Діти: | Олександра | ||
| Нагороди: |   | ||
.svg){kind=link}
Освіта ред.
Народився 6 лютого 1916, початкову освіту здобув у Плоєшті. В 1940 закінчив факультет економіки та права Бухарестського університету. Будучи студентом, публікував свої статті в різних румунських виданнях. Як журналіст, він був особливо зацікавлений в міжнародних відносинах.
Кар'єра ред.
У 1944 працював в Інституті статистики.
У 1948 був призначений керівником вищого політичного відділу армії. У період з 1955 по 1960 був заступником голови Державного комітету з планування.
У 1960 Менеску став директором політичного департаменту Міністерства закордонних справ.
З березня 1961 займає посаду міністра закордонних справ.
19 вересня 1967 був обраний президентом XXII сесії Генеральної Асамблеї ООН, це був перший випадок, коли представник соціалістичної країни був обраний на цю посаду.
Менеску був членом Румунської комуністичної партії з 1936. На IX з'їзді Комуністичної партії 1965 він був обраний до складу ЦК.
Менеску колишній заступник міністра національної оборони в ранзі підполковника (1948-1955), командувач Центрального Будинку армії (1952). 10 жовтня 1960 призначений послом в Угорщині (до 30 травня 1961), після того, як став міністром закордонних справ (1961-1972). Був членом РКП (1965-1980).
Сім'я ред.
В 1950 одружився з Дойною Добреску, яку любив називати Дана. Має дочку Олександру.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123389658 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CORNELIU MĂNESCU – UN MINISTRU DE EXCEPȚIE. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
Джерела ред.
- Corneliu Mănescu, în domiciliu obligatoriu la Chitila[недоступне посилання], 20 mai 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național
- Corneliu Mănescu — în «vizorul» ambasadelor și al Securității[недоступне посилання], 26 februarie 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |