Корнеліс Трост (нід. Cornelis Troost; 1697 — 7 березня 1750) — голландський художник доби рококо, один з найкращих в голландському мистецтві тієї доби.

Корнеліс Трост
нід. Cornelis Troost
При народженніCornelis Troost
Народження1697(1697)
можливо, Амстердам
Смерть7 березня 1750(1750-03-07)
 Амстердам
Національністьголландець
КраїнаНідерланди Нідерланди
Жанрпортрети, жанрові і історичні композиції
Навчанняу Арнольда Боонена
Діяльністьхудожник, актор
Напрямокреалізм, рококо
Роки творчості18 століття[1]
ВчительArnold Boonend
Творипортрети, жанрові й історичні композиції
У шлюбі зSusanna Maria van der Duynd
ДітиElisabeth Troostd і Sara Troostd
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Національний музей Швеції, Музей Грунінгеd, Амстердамський музейd, Національна галерея Ірландії, Рейксмузей, Мауріцгейс, Rijksmuseum Twenthed, Ермітаж, Музей Гронінгена, Баварські державні колекції картин, Міський музей «Лакенхал» (Лейден)[2][2][1], Netherlands Open Air Museumd[3], Музей Валкгоф-Кам[4], Stadsmuseum Harderwijkd[5], Geldersch Landschap en Kasteelend[6], Єльський центр британського мистецтваd, Музей фюрера, Museum de Fundatied, Museum Boerhaaved, Музей Ґетті, Центральний музей Утрехта, Six Collectiond, Zeeuws Museumd, Музей Принценгоф, Мистецька галерея Йоркаd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес і Print Collectiond[7]

CMNS: Корнеліс Трост у Вікісховищі

Біографія

ред.

Автопортрет

ред.

На пізньому автопортреті художник подав себе з самоповагою, але реалістично, не приховуючи недоліків зовнішності. Йому 48, і він наче підводить висновки.

Невеликий на зріст, з подвійним підборіддям літньої людини, з простеньким і незграбним одягом наче з чужих плечей. Це ще один портрет в інтер'єрі, які він створював неодноразово. В автопортреті підкреслена лише причетність майстра до шляхетного мистецтва. Звідси мольберт і картина, гіпсова маска і малюнок на стіні, перський килим, розкішно надрукована книга, оперта на погруддя. Все це натяки на майстерню художника, що більше нагадує звичайний міщанський осередок голландця, який досяг добробуту, але не багатства і незалежності.

Ранні роки

ред.
 
Груповий портрет інспекторів колегії лікарів, Державний музей (Амстердам)

Син Яна Троста і Барбари Мібек Круйваген. Молодий та емоційний Корнеліс опановував акторське ремесло і навіть виступав в Новому Амстердамському театрі.

Але змінив напрям діяльності, коли батьки віддали сина в майстерню художника — портретиста на ім'я Арнольд Боонен.

На початку художньої кар'єри він сам малював портрети. Один з перших — портрет інспекторів колегії лікарів, який зробив його досить відомим. Художник подав солідних і товстих ділків Амстердаму в традиції групових портретів своєї країни. Кожного добре видно, не прихована значущість особ і їх модний на той час французький одяг — трикутні капелюхи, перуки тощо. Мініатюрних розмірів картина (40 x 49 см), має, однак, усі ознаки парадного портрету — коштовний килим як скатертина, зелена завіса з китицями і навіть солідний слуга з листом у дверному отворі.

Голландські майстри рідко створювали картини завеликих розмірів, бо головними споживачами їх творів були містяни, що мешкали в невеликих будинках. Це були не палаци, тому й переважали полотна невеликих розмірів. Була навіть традиція вмістити якомога більше речей чи персон в невелике полотно, коли мале вміщало велетенське. І голландські споживачі живопису довго і залюбки розглядали такі картини. Ознаки великого в малому має й груповий портрет інспекторів колегії лікарів.

Спроби в різних жанрах

ред.
 
«Батальна сцена з Олександром Македонським»

Персонажі картин Троста — добропорядні містяни чи фінансово успішні буржуазні ділки. Він зовсім не художник селян чи амстердамської бідноти. Особи на його картинах займаються музикою, неспішними домашніми справами, пораються в мініатюрному садку, перебувають на нараді.

Трост не зупинився лише на створенні портретів. Аби розширити свій репертуар як художника, береться за створення батальних картин («Батальна сцена з Олександром Македонським»), портретів з одною персоною, малює тварин, театральні і жанрові сценки («Урок анатомії доктора Віллема Рюеля», «Зала кофейні в Амстердамі», Ермітаж, «Приватний садок в Амстердамі», «Забави в парку»). В цих творах він — послідовник відомих голландських майстрів, серед яких сам Рембрандт («Урок анатомії доктора Тюльпа») Ян Стен чи Пітер де Хох. Але все скромніше, без рембрандтового темпераменту чи колористичних знахідок Яна Вермера чи Пітера де Хоха. Відчуваються впливи другорядних майстрів французького рококо — Ніколя Ланкре, Антуана Патера. Хоча художник не став їх копіїстом ні в колориті, ні в сюжетах.

Але найбільш вдавалися художнику групові портрети і портрети в інтер'єрі.

Портрети в інтер'єрі

ред.

Останні роки

ред.

Трост майже все життя прожив в Амстердамі. Театр не відпустив художника далеко — він навіть узяв шлюб з Марі ван дер Дайн, акторкою. Їх син став брокером і колекціонером витворів мистецтва і гравюр. Створенням офортів та гравюр чорною манерою займався і сам художник.

Трост помер в Амстердамі і був похований в Новій церкві міста.

Галерея творів

ред.
 
Автопортрет, Державний музей (Амстердам)

Примітки

ред.

Посилання

ред.


Джерела

ред.
  • Grijzenhout, F. Cornelis Troost, 1993.
  • Гос. Эрмитаж, Западноевропейская живопись, каталог 2, Л, «Искусство», 1981 (рос)
  • Картини К. Троста в Державному музеї Амстердама[недоступне посилання з квітня 2019]