Вікіпедія

Користувач:Orestsero/Антиекологічні злодіяння В.В. Путіна

< Користувач:Orestsero

Антиекологічні злодіяння В. В. Путіна — діяльність громадянина Російської Федерації В. В. Путіна на посаді президента Російської Федерації і на посаді прем'єр-міністра Російської Федерації, спрямована на деекологізацію законодавства, організацію репресій проти екологічних активістів і громадських екологічних організацій, погіршення екологічної ситуації в Росії, знищення ділянок дикої природи і так далі.

Діяльність В. В. Путіна, спрямована на деекологізацію екологічного законодавства Росії

ред.

За 15 років перебування у владі, В. В. Путін підписав в цілому близько 30 антиекологічних законів і розпоряджень уряду[1][2]. Ось деякі із них:

  1. Вже на четвертий день свого перебування у владі, ще будучи в.о. Президента Росії, Путін завотував Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», прийнятий Державною Думою Росії 1 грудня 1999 р.[1].
  2. У 2000 р. Путін підписав Указ Президента РФ № 867 «Про структуру федеральних органів виконавчої влади», відповідно до якого були ліквідовані Федеральна служба лісового господарства і Держкомекології РФ. Завдяки Путіну вести державний природоохоронний контроль в Росії виявилося нікому. Усе це позначилося на зростанні отруйних викидів у повітря, водойми, збільшенні випадків браконьєрства, масових порубок лісів, знищенні червонокнижних тварин і рослин, незаконній забудові заповідників і заповідних зон, в десятки разів збільшилася кількість лісових пожеж[1].
  3. У 2001 р. Путін підписав поправки до закону «Про охорону природного довкілля» і «Про використання атомної енергії», що дозволяють ввозити в Росію ядерні відходи. У цьому ж році законом про затвердження федерального бюджету, підписаного Путіним, скасували Федеральний екологічний фонд[1].
  4. У 2004 р. Путін скасував спеціально уповноважений федеральний орган Росії по охороні атмосферного повітря, тим самим у черговий раз грубо порушив конституційне право росіян на сприятливе довкілля[1].

Організація репресій проти екологічних активістів і громадських екологічних організацій

ред.

У 2012 р., за особистою ініціативою В. В. Путіна, в Адміністрації президента В. В. Путіна, розробляється сумнозвісний законопроект «Про іноземних агентів», який Держдума Росії прийняла в 2012 р., а В. В. Путін його підписав. Цим законом в Росії були законодавчо узаконені репресії проти громадських організацій[1]. З червня 2015 р. став діяти закон про «небажані» організації. Паралельно по всій країні почалося масове шельмування громадських екологічних, а також правозахисних і інших організацій[1]. На сьогодні неповний список громадських екологічних організацій Росії, яких внесли в список «іноземних агентів» або піддали іншим видам репресій (штрафи від 300 тис. крб. і більше, судові тяжби і тому подібне), складає понад 20 найменувань, а список репресованих екологічних активістів складає більше 60 чоловік (з них 6 убиті, 6 знаходяться або перебували в ув'язненні)[1][3].

Діяльність В. В. Путіна по знищенню російського лісу

ред.

17 травня 2000 р. Путін підписав Указ Президента РФ № 867 «Про структуру федеральних органів виконавчої влади», чим була знищена Федеральна служба лісового господарства Росії.

4 грудня 2006 р. був введений у дію новий Лісовий кодекс (№ 200-ФЗ), підписаний Путіним, який майже повністю зруйнував існуючу раніше систему державного управління лісами, але він не створив основи для формування нової.

По новому Лісовому кодексу ліс перестав бути екосистемою, він перетворився на рухоме майно. Новий Лісовий кодекс фактично скасував державну лісову охорону — лісників.

Катастрофічні наслідки реорганізації в області лісової справи проявилися в 2010 р., коли по всій країні прокотилися масові лісові пожежі. Збиток від лісових пожеж цього року в десятки разів перевищив економію, отриману від їх скорочення. Пожежі в 2010 р. торкнулися 60 заповідників і національних парків, згоріло 2700 пожежних машин. Тільки 2 серпня 2010 р. московські аеропорти «Домодєдово» і «Внуково» не змогли прийняти більше 40 літаків через задимлення повітря. Потоки гарячого повітря потрапили у стратосферу Землі, що буває тільки при виверженні великих вулканів. У атмосферу було викинуто від 30 до 100 млн тонн СО2[1][4].

Діяльність В. В. Путіна по знищенню Байкалу

ред.

У 2010 р. було видано постанову російського уряду від 13 січня № 1 «Про внесення змін до переліку видів діяльності, заборонених в центральній екологічній зоні Байкальської природної території». У цій постанові, яку підписав прем'єр-міністр В. В. Путін, з переліку видів, заборонених у цій зоні, виключалося «Виробництво целюлози, паперу, картону і виробів з них без використання безстічних систем водокористування на виробничі потреби» без яких-небудь обмежень по термінах, об'ємах або концентраціях речовин. Ця постанова знімала заборони на зберігання і спалювання відходів усіх класів небезпеки в районі Байкалу, а також дозволяла варити целюлозу, скидаючи відходи безпосередньо у Байкал[1][5][6].

Діяльність В. В. Путіна по перетворенню Росії на ядерне звалище

ред.

У грудні 2001 р. В. В. Путін підписав увесь пакет «ядерних» законопроектів (федеральні закони "Про внесення доповнень в статтю 50 Закону РРФСР «Про охорону природного довкілля», "Про внесення доповнень у Федеральний закон «Про використання атомної енергії», «Про спеціальні екологічні програми реабілітації радіаційно-забруднених ділянок території», прийняті Державною Думою Федеральних Зборів РФ 6 червня 2001 р.), якими дозволено завезення в Росію на зберігання ядерного палива[1][7].

Діяльність В. В. Путіна по знищенню ділянок дикої природи

ред.

Нині В. В. Путін має 37 резиденцій, при спорудженні частини яких були знищені ділянки дикої природи[1][8][9][10][11]. Зокрема:

  1. «Алтайське подвір'я» (Алтай, палац споруджується в гирлі річки Урсул, при впаданні її в річку Катунь). Витрати на будівництво — 3,5 млрд крб. При будівництві дороги до об'єкту «Алтайське подвір'я» вибухами і технікою знищені великі ділянки гір і зруйновано 23 древні поховання — скіфських і гунно-сарматських, окрім цього частково зруйновано 16 історичних поховань. Вибухами зруйновані дикі гори і первозданні алтайські долини, знищено священне джерело — аржан, знищено 2 священні дерева на перевалах, під загрозою знаходиться одна зі святинь алтайців — гора[1]А.
  2. Гірська резиденція Путіна «Місячна поляна» в Кавказькому заповіднику. Резиденцію «Місячна поляна» почали будувати в 2002 р. за замовленням Управління справами Президента Росії. Була знайдена відповідна ділянка у 200 га в Кавказькому заповіднику на горі Фішт, яку незабаром було виключено із складу заповідника. Потім промислове підприємство «Роснефть» змусили фінансувати будівництво особистого гірського палацу Путіна. Із самого початку «Місячну поляну» зводили за допомогою вертольотів. У 2007 р. до неї стали прокладати асфальтову дорогу з боку села Чернігівське Апшеронського району. Дорога будувалася незаконно, оскільки проходила через об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Західний Кавказ», пам'ятник природи «Верхів'я річки Пшеха і Пшехашха» і Кавказький заповідник. Тут по-варварськи рубався ліс під дорогу. До 2008 р. ЮНЕСКО зуміло заблокувати будівництво дороги, але до цього часу вже було побудовано 40 км дороги. Потім, коли Путін утретє став Президентом, будівництво дороги було продовжене[1].
  3. В. В. Путін особисто санкціонував будівництво об'єктів для Сочинської олімпіади в районі Сочинського національного парку, чим дикій природі був нанесений колосальний збиток[1][12].
  4. На початку 2000-х років В. В. Путін брав участь у браконьєрських полюваннях у Кримському заповіднику[1][13].
  5. В. В. Путін підтримує будівництво Туруханської ГЕС, що, на думку фахівців-екологів, приведе до знищення величезних ділянок дикої природи Евенкії[1][14].
  6. При безпосередній участі В. В. Путіна було розв'язано війну на південному сході України, що привела до значних людських жертв, порушенні екологічної ситуації у Донбасі і знищенні ряду заповідних об'єктів[15].

Наслідки війни у Донбасі

ред.

Що відбувається зараз на окупованих територіях? У бюджетах «республік» не передбачено фінансування екологічних заходів, кошти не виділяються навіть на відвертання надзвичайних ситуацій. Путін грошей на це не дає. Наприклад, в непридатність прийшла гребля на річці Нижня Кринка, в результаті прориву якої може затопити Зуєвку, Троїцько-Харцизськ і Зугрес, але грошей на її відновлення у «республіки» немає. За повідомленнями місцевих жителів, її просто досипали і все. Немає грошей і на перезахоронення радіоактивних відходів, що зберігаються на території Донецького казенного заводу хімічних виробів, попри те, що могильник перебуває у жалюгідному стані, а небезпека радіаційного забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод в результаті його руйнування дуже висока.

З проведенням екологічного моніторингу на окупованих територіях і зовсім склалася катастрофічна ситуація. Не працюють пости контролю якості поверхневих вод, пости контролю якості атмосферного повітря у Донецьку, Макіївці, Горловці, Єнакієво, Луганську і Алчевську, паралізовано роботу Державних екологічних інспекцій, не контролюється радіаційний фон. Для прикладу, з 39 постів Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів в Донецькій області і 24 — в Луганській зараз працює 20 і 6 відповідно. Схожа ситуація склалася і з постами контролю якості атмосферного повітря обласних гідрометеоцентрів. У Донецькій області працює 11 з 25, а в Луганській — 4 з 11 постів.

У «республіках» без яких-небудь проектів і екологічних оцінок можливого впливу на природне середовище закриваються шахти і заводи, населення і "ополченці" безконтрольно ріжуть на метал підприємства, стають непридатними очисні споруди, водопровідні, каналізаційні мережі, греблі і інші об'єкти інфраструктури регіону. В результаті пожеж і безконтрольних вирубувань захисних лісосмуг відбувається швидка деградація сільськогосподарських земель. Захоплені за підтримки Путіна території просто можуть існувати певний часовий період, розтрачувавши наявні ресурси, знищуючи їх, як сарана, і не забезпечуючи їх відновлення. Екологічні проблеми цих територій неможливо вирішити у форматі псевдореспублік. «Стараннями» Путіна і його імперських посіпак Донбас поступово перетворюється на зону екологічного лиха, непридатну для життя «техногенну пустелю». Ліквідація наслідків екологічної катастрофи на території Донецької і Луганської областей може зайняти багато десятиліть і потребуватиме величезних фінансових коштів, яких у держави просто немає[16].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Путин и путинизм. Хроника экологических злодеяний
  2. ↑ Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с.
  3. ↑ Дело Arctic Sunrise
  4. ↑ Политика деэкологизации в России и задачи партии «Яблоко» / Изд. 2-е, доп. — М.: РОДП «Яблоко», 2011. — 292 с.
  5. ↑ [www.Bellona.ru/articles_ru/articles_2010/baikal_putin Вишневский Б., Зернова Л. Путин подписал приговор Байкалу]
  6. ↑ [www.magicbaikal.ru/news/10/bcbk180110.html Двенадцатый абзац Байкалу]
  7. ↑ [www.greenatom.narod.ru/anti.html Ядерные отходы]
  8. ↑ Ущерб РФ от 26 резиденций В. Путина
  9. ↑ Президенту построят резиденцию на берегу Тихого океана
  10. ↑ Впечатления от посещения «дачи Путина» в Геленджике
  11. ↑ Путин уничтожил гектары леса вокруг резиденции в Подмосковье
  12. ↑ Сочи-2014 . Без права на закон
  13. ↑ Борейко В. Е. «Царские охоты»: от Мономаха до Путина и Кучмы. — К.: КЭКЦ, 2005. — 80 с.
  14. ↑ www.eco-mir.net/show/41791 Туруханская ГЭС – удар по Эвенкии
  15. ↑ Экологические последствия путинской войны в Украине
  16. ↑ Д. Аверин, Д. Подтуркин Екологічний капкан «республік» ДНР і ЛНР

Категорія:Екологічне право Категорія:Злочини проти людяності Категорія:Політичні репресії Категорія:Путін Категорія:Росія Категорія:Байкал Категорія:Охорона природи Категорія:Екологічні закони

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Orestsero/Антиекологічні_злодіяння_В.В._Путіна&oldid=18712395