Користувач:Oles1995/Чернетка

Oles1995/Чернетка
Головна вершина Кіліманджаро — Кібо
Головна вершина Кіліманджаро — Кібо
Головна вершина Кіліманджаро — Кібо

3°04′00″ пд. ш. 37°21′33″ сх. д.H G O
Країна Танзанія Танзанія
Тип Вулкан
Висота 5895 м[1]
Висота відносна 5885 м[1]
(4-те місце у світі)
Ізоляція 5509,7 км → г. Куг-є Шасгал[de]
(6290 м)[1] (4-те місце у світі)
Виверження 1860-ті
Oles1995/Чернетка. Карта розташування: Танзанія
Oles1995/Чернетка
Oles1995/Чернетка
Oles1995/Чернетка (Танзанія)

Кіліманджа́ро — найвища точка африканського континенту над рівнем моря (5895 м[2]) та являється діючим вулканом, що знаходиться на північному сході Танзанії. З 1902 по 1918 роки мав назву Вершина Кайзера Вільгельма (нім. Kaiser-Wilhelm-Spitze). Кіліманджаро підноситься над плоскогір'ям Масаї, яке розташоване на висоті 900 метрів над рівнем моря. Про походження назви є декілька версій.

У Кіліманджаро не було документованих вивержень, але місцеві легенди говорять про вулканічну активність 150—200 років тому.

Історія

ред.

Перша згадка про ці засніжені гори відноситься до II століття н. е. Вони позначені на географічній карті Птолемея. Пізніше, у XIII і XIV століттях, про неї повідомляли китайські мореплавці, які торгували зі східним узбережжям Африки. Але датою відкриття Кіліманджаро вважається 11 травня 1848 року, а автором відкриття — німецький пастор Йоханес Ребман (Johannes Rebmann, 1820—1876). У 1861 році підкорена висота 2500 м, в 1862 році досягнута відмітка 4200 м, в 1883, 1884 і 1887 — позначка 5270 м, і всі ці сходження було здійснено графом Телкі. 5 жовтня 1889 року німецький альпініст Ганс Майєр (Hans Meyer, 1858—1929) і його австрійський провідник Людвіг Пуртшелер (Ludwig Purtscheller, 1849—1900) вперше досягли вершини. В 1996 році в Марангу ще був живий їхній товариш по сходженню з народу чага — Мзеє Лауво, якому повинно було бути понад 120 років. Мавензі була підкорена лише в 1912 році Охлером і Клутьє.

У книзі «Життя, подорожі і робота в східній Африці» можна знайти опис того, як її автор Чарльз Нью спробував підкорити Кіліманджаро в 1861 році в тропічних шортах і легкій сорочці, при цьому його 13 портерів були абсолютно голими. Не дивно, що вони не змогли зійти на вершину, хоча і досягли кордону снігу, що теж є хорошим результатом.

Походження назви

ред.

Назва походить з мови суахілі і, ймовірно, означає «гора, яка виблискує».

Точно не відомо, як саме утворилася назва Кіліманджаро, на цей рахунок існує кілька теорій[3]. Багато з цих теорій припускають, що слово розбивається на Kilima (на суахілі «пагорб, маленька гора») і Njaro[4], у якого версії варіюються від стародавнього слова суахілі білий або блискучий[5] до слова мови Кічагга jaro, що означає караван.

Розташування

ред.
 
Супутниковий знімок Кіліманджаро.

Кіліманджаро височить у північно-східній Танзанії на 5 891,8 метрів згідно з вимірюваннями, проведеними в 2008 році за допомогою системи GPS і ґравітації, замінивши попереднє значення в 5 895 метрів отримане в 1952 році командою британців. Висота, яка була предметом вимірювань з 1889 року, з результатами, що різнилися більш ніж на сто метрів, є найбільшою в Африці і, отже, Кіліманджаро є однією з Семи Вершин. Він розташований недалеко від кордону з Кенією, який проходить по північних і східних схилах гори. Вона височіє посеред рівнинної савани, яка оточує гору у формі краплі на 4 800 — 5 200 метрів, що робить цю гору найвищою ізольованою горою у світі. Кіліманджаро займає площу в 388 500 гектарів. Гора вулканічним комплексом овальної форми, простягається на 70 км з північного заходу на південний схід і на 50 кілометрів з північного сходу на південний захід і знаходиться за 340 км на південь від екватору. Гора Меру розташована за 75 км на південний захід, а гора Кенія, другий за висотою пік в Африці, за 300 кілометрів на північ. Найближче місто, Моші, знаходиться в Танзанії на південь від гори, і є головною відправною точкою для сходження на неї. Міжнародний аеропорт Кіліманджаро, розташований в п'ятдесяти кілометрах на південний захід від вершини, обслуговує з 1971 року весь регіон зі всіма його парками. Додома, столиця Танзанії, і Дар-ес-Салам, знаходяться відповідно за 380 км на південний захід і 450 км на південний схід, тоді як Найробі знаходиться всього за 200 км на північ-північ-захід. Узбережжя Індійського океану — за 270 км від гори. Адміністративно Кіліманджаро знаходиться в регіоні Кіліманджаро, що частково охоплює райони Гай (англ. Hai), Моші Рурал (англ. Moshi Rural) і Ромбо (англ. Rombo), де знаходиться найвища точка, і більша частина гори. Вулкан цілком включений в Національний парк Кіліманджаро.

Маршрути на Кіліманджаро

ред.

На Кіліманджаро існує 6 маршрутів для підйому і один для спуску. Кожен з них має свою назву:

  • Марангу — з південної сторони
  • Мачаме — з південної сторони
  • Умбве — з південної сторони
  • Ронгаї — єдиний з північної сторони
  • Лешомо — з західної сторони
  • Шіра — з західної сторони
  • Мвека — тільки для спуску

В середньому підйом на вершину і спуск до базового табору займає від 5 до 9 днів, в залежності від обраного маршруту. Існують також десятки альтернативних маршрутів, але вони є менш популярними та не облаштованими.

Марангу

ред.

Серед місцевих провідників через свою популярність носить назву «Кока-кола», довжина маршруту від входу в парк до вершини 64 км, і проходиться такий маршрут за 5-6 днів. Це єдиний маршрут який на своєму шляху обладнаний будиночками, водою та електрикою. Піднімаючись по Марангу, спуск також здійснюється по ньому. Цей маршрут досить швидкий, комфортний та бюджетний, тому найпопулярніший.

Мачаме

ред.

Досить популярний маршрут який ще називають «віскі», згальна довжина маршруту 49 км, його пропонують проходити за 6-7 днів. Популярний насамперед через свою методику підйому, правильну акліматизацію. На початку маршрут проходить по облаштовані стежині, на шляху є туалети. Проживання на маршруті відбувається в наметах, тому цей маршрут обирають люди з досвідом походів. Спуск відбувається по маршруту Мвеке.

Умбве

ред.

Найскладніший маршрут на підйомі до вершини Кіліманджаро, його протяжність всього 37 км, але підйому дуже крутий і важкий, його радять проходити за 6-7 днів. На цьому маршруті мало туристів, його обирають лише досвідчені туристи, які впевнені в адаптаційних властивостях свого організму, так як на маршруті мало етапів акліматизації. Спуск по маршруту Мвека.

Ронгаї

ред.

Дуже цікавий маршрут, його обирають люди які обирають більш самотній трекінг, цей маршрут не популярний серед туристів, але дуже красивий, на шляху трапляються печери, а на початку проходить навіть через декілька поселень. Довжина цього маршруту 65 км, і його пропонують проходити за 6-7 днів. Спуск відбувається по маршруту Марангу.

Шіра

ред.

Маршрут для досвідчених туристів, не дуже популярний. Протяжність понад 50 км та пропонують проходити за 6-7 днів. Співпадає з маршрутом Лошомо, який насправді є вдосконаленою версією Шіри. Починаючись з висоти 3600 можливі проблеми з акліматизацією. Спуск по маршруту Мвека.

Лошомо

ред.

Вважається одним з найкрасивіших маршрутів, не надто важкий, добре проходить акліматизація. Довжина цього маршруту 56 км, пропонують його проходити за 6-9 днів. Ще один з плюсів не дуже популярний. Пізніше зливається з Мачаме і йде по одній і тій самій стежці.

Поточний стан

ред.
 
Льодовик на вершині Кіліманджаро, серпень 2003

Хоча сильної вулканічної активності Кіліманджаро не проявляє, останнім часом вулкан привертає до себе увагу багатьох дослідників.

Справа в тому, що сніжна шапка, що вкривала вершину гори 11 тисяч років з останнього Льодовикового періоду, швидко тане. За останні 100 років обсяг снігу і льоду зменшився більш ніж на 80%. У 2002 році багато експертів вже передбачали повне зникнення льодовика протягом 15 років. У березні 2005 року з'явилося повідомлення, що пік практично повністю звільнився від льоду вперше за останні 11 тисяч років. Вважається, що викликано це не зміною температури, а скороченням кількості снігопадів. Мабуть, знищення лісів в останнє століття серйозно зменшило кількість водяної пари, що досягає вершини Кіліманджаро і випадає там у вигляді снігу.

У районі Кіліманджаро є багато проблем екологічного характеру, наприклад, підтримання екологічної рівноваги і збереження незайманої природи. Велика їх частина пов'язана з діяльністю людини: браконьєрстом, розвитком землеробства і туризму. Ще в 1921 році для захисту джунглів було засновано заповідник. Щоб врятувати цей регіон, в 1977 році було створено національний парк Кіліманджаро площею близько 756 км². Він охоплює територію навколо гори і район плоскогір'я Шира, а також вершини Мавензі і Кібо.

Кіліманджаро в художній та документальній культурі

ред.

Кіно

ред.

Музика

ред.
  • 1982 — «Казки Кіліманджаро» (англ. Tales of Kilimanjaro) — інструментальна п'єса Карлоса Сантани з альбому «Havana Moon» (1983).

Художня література

ред.
  • 1936 — «Сніги Кіліманджаро» (англ. The Snows of Kilimanjaro) — оповідання Ернеста Хемінгуея, яке вперше було опубліковане в американському журналі «Esquire».

Примітки

ред.
  1. а б в Kilimanjaro, Tanzania. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 24-10-2016.
  2. Характеристики материков Астролаб.ру
  3. Hutchinson, J. A.: The Meaning of Kilimanjaro
  4. «Kilima-Njaro» (альтернативна назва в 1907), The Nuttall Encyclopædia, 1907, FromOldBooks.com, 2006, сторінка: FOB-Njaro.
  5. «SRTM TANZANIA IMAGES» (опис Кіліманджаро або Kilima-Njaro), NASA, 28 серпня 2005, сторінка: NASA-Tanzania.

Посилання

ред.

Джерела

ред.
  • Alexander Stewart, Kilimanjaro: a complete trekker's guide : preparation, practicalities and trekking routes to the «Roof of Africa», Cicerone Press Limited, 2004 ISBN 1-85284-413-2 (англ.)
  • Henry Stedman, Kilimanjaro: The Trekking Guide to Africa's Highest Mountain, 2 édition, Trailblazer Guides, 2006 ISBN 1-873756-91-7 (англ.)
  • Cameron M. Burns, Kilimanjaro & East Africa: a climbing and trekking guide, The Mountaineers Books, 2006 ISBN 0-89886-604-9 (англ.)
  • William Dubois Newmark, The Conservation of Mount Kilimanjaro, IUCN Tropical Forest Programme, 1991 ISBN 2-8317-0070-1 (англ.)