Відкрити головне меню

Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1740

100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:1740-ві
-Знайдено: + 1720-ті | 1730-ті | 1740-ві | 1750-ті | 1760-ті

-Знайдено: + 1740 | 1741 | 1742 | 1743 | 1744 | 1745 | 1746 | 1747 | 1748 | 1749


Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +
Підзаголовок:== Померли ==
Знайдено: +


Назва:Чернявський Михайло
-Знайдено: + Миха́йло Черня́вський (М. Ч.), чернігівський ґравер на дереві 1740 — 60 pp. Ґравюри для церк. книжок, що друкувалися в Чернігівській друкарні; «Ісповіданіє православної віри» (1745), «Новий Заповіт» (1759), «Псалтир» (1763) та ін.


Назва:Шумлянський Онуфрій
-Знайдено: + Шумлянський Онуфрій (Йосип, † 1762), племінник Йосифа Ш., кат. єп. Спочатку полк, у поль. війську, згодом свящ. З 1740 коадьютор перемиського єп. Ієроніма Устрицького, 1746 — 62 єп. перемиський, сяноцький і самбірський. 1751 разом з ін. ієрархами Ш. звернувся з петицією до папи Бенедикта XIV про повернення до грецького обряду тих, що перейшли на латинський. Папа відповів 1755 конституцією «Allatae sunt».


Назва:Війна за австрійську спадщину
-Знайдено: + Війна за австрійську спадщину (1740-1748) - війна між Габсбурґами (за підтримки Англії, Голландії і Росії) і Пруссією (за підтримки Франції і Іспанії).
-Знайдено: + В 1740 р. помер імператор Священної Римської імперії Карл VI і спадкові права його дочки Марії Терезії відкидалися деякими європейськими державами.


Назва:Тереховський Мартин
-Знайдено: + Тереховський Мартин (1740 — 96), біолог і лікар, один з перших дослідників-мікроскопістів, родом з м. Гадячого (Полтавщина), син свящ. Закінчив Київ. Академію (1763) і Школу при Петербурзькому Ген. шпиталі (1765), одночасно вивчав ботаніку. 1765 — 70 — наук. співр. Ботанічного саду в Петербурзі, з 1783 його дир. 1775 оборонив докторську дисертацію у Страсбурзькому Ун-ті «Про Наливковий хаос Ліннея», у якій доводив (незалежно від Л. Спалланцані) неспроможність теорії довільного зародження найпростіших. Вперше в науці застосував методи вивчення впливу електричних іскор на риб та інфузорій у воді. 1776 — 79 — викладач у Кронштадтському морському шпиталі, з 1780 — у Петербурзькому Ген. шпиталі (з 1783 — проф.).


Назва:Овсюки
-Знайдено: + | засновано = в 1740 році


Зобр:1шт.

Овсюки церква.jpg

Назва:Залізняк Максим
-Знайдено: + Максим Залізняк (бл. 1740 — після 1768) — керівник гайдамацького повстання (1768-1769 рр.), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман, гетьман України.


Зобр:1шт.


Назва:Грог
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Ідея цього напою належить англійському адміралові Едварду Вернону (Edward Vernon), який у 1740 вирішив додавати літр гарячої води до кожної чверті літру рому, що видавали матросам. Таким чином він намагався зменшити споживання рому. Адмірал мав прізвисько « старий грог » (від англійського слова "grogram"). Звідси і назва напою.


Зобр:1шт.

Grog.jpg

Назва:Бахчисарайський історико-археологічний музей
-Знайдено: + Розташований в приміщеннях колишньої ханської мечеті (споруджена 1740) і колишнього ханського палацу 16—18 століть.


Назва:Войнаровський Андрій
-Знайдено: + Андрі́й Войнаро́вський (бл. 1680 — †1740) — осавул гетьмана І.Мазепи протягом 1701—1716 рр. Виходець з козацької старшини, племінник та спадкоємець І.Мазепи по материнській лінії, син шляхтича Войнаровського. Виховувався при дворі І.Мазепи. Власник великих маєтностей на Лівобережній Україні, довірена особа гетьмана, активний учасник його антиросійських дій. У 1708 р. разом з Мазепою та групою старшин перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Після поразки шведів у Полтавській битві 1709 р. емігрував у Бендери (Молдова), а звідти до Німеччини. Після смерті І.Мазепи і отримання його багатств (які були визнані Карлом ХІІ приватною власністю, а не власністю запорозького козацтва) У спадок В. збайдужів до гетьманства і уряду взагалі. Приватні інтереси ставив вище за громадські. У вирішені питань був розумний, освічений, але неперебірливий у засобах (підкуп свідків і т.ін.). Був ревним поборником православної церкви, прихильником відриву України від Росії і переходу її під владу шляхетської Польщі. У 1710—1711 рр. разом із П.Орликом підбурював уряди Туреччини, Кримського ханства та ряду західноєвропейських країн до війни з Росією, намагався утворити антиросійську коаліцію європейських держав. За наказом Петра І В. в 1716 р. заарештував російський консул в м. Гамбурзі (Німеччина) і відправив до Петербургу. Звідси В. заслали у Якутськ, де він і помер у 1740 р.


100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Роки, згадані у Вікіпедії