Аналіз повісті «Тарас Бульба» Гоголя

Місяць Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік
Найвища температура °C (°F) 18.2
(64.8)
19.0
(66.2)
20.6
(69.1)
21.3
(70.3)
23.3
(73.9)
24.6
(76.3)
28.8
(83.8)
29.2
(84.6)
27.6
(81.7)
25.2
(77.4)
21.6
(70.9)
18.8
(65.8)
23.2
(73.8)
Щоденне значення °C (°F) Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад
Найнижча температура °C (°F) Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад
Середні опади мм (дюйми) Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад
Вологість Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад
Середні місячні години сонячних днів Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад Приклад



Основна інформаціяРедагувати

“Тарас Бульба” – це, напевно, один з найкращих історичних творів всього 19 століття.

Повість “Тарас БульбаГоголя – це багатопланова історична повість з великою кількістю дійових осіб. Написана була в 1835 році, вже після “Вечори на хуторі близь Диканьки”.

У центрі твору доля Тараса Бульби, козацького полковника, і 2-х його синів – Андрія та Остапа. Гоголь із захопленням і теплотою описує життя козаків на Запорізькій Січі. В описі життя на Січі Гоголь прекрасно поєднав як історичну точність так і високий ліричний пафос. Завдяки такому прийому і була досягнута головна особливість твору – одночасна реалістичність і поетичність.

Початок повісті – здоровий, позитивний, з широким розмахом. Дія відбувається в Україні, під час боротьби українського народу (козаків) з іноземними загарбниками (польською шляхтою).[1]


Головні героїРедагувати

Тарас БульбаРедагувати

Головний герой привозить своїх синів на Запорізьку Січ, щоб вони стали справжніми чоловіками, пороху понюхали і набралися ума розуму. Письменник бачить у Запорізькій Січі кузню потужних і сильних характерів, справжніх воїнів – переможців. І саме тому в повісті присутня безліч дуже розгорнутих і поетичних описів не тільки самої Січі, а й усього козацького побуту.

« «нет лучшей науки для молодого человека, как Запорожская Сечь» »

[2]

ОстапРедагувати

Старший син Остап – це продовжувач батьківської справи, його Гоголь наділив богатирськими рисами.

« «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» »

[3]

АндрійРедагувати

Андрій – навпаки, натура більш м’яка і добра. Саме тому любов до польської панночки змусила його перейти на бік ворога і вбивати своїх вчорашніх товаришів.

« «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва» »

[4]

Остап (старший син) і Андрій (молодший син) по прибуттю на Січ практично відразу занурюються в вихор подій – їдуть з батьком і іншими козаками боротися за Україну. Сили Запорізького війська поступалися полякам, як за чисельністю, так і за озброєнням. Але козакам не властиво здаватися і вони билися. У повісті величезна кількість конкретних і поетичних описів битв, особливо яскраво описана битва під Дубном.

ВисновокРедагувати

Вся драма Тараса Бульби полягає в тому, що батькові доводиться вибирати між Батьківщиною і сином. І як би не було складно Бульбі-батькові, Бульба-козак виконує свою справу, і батько власноруч страчує сина.

“Тарас Бульба” – це героїчна повість, в якій М. В. Гоголь оспівує любов до Батьківщини, любов, яка, на його думку, вища за будь-які кровні узи.

ДжерелаРедагувати