Вікіпедія

Користувач:Сергій Зінченко/Чернетка

< Користувач:Сергій Зінченко

Примітки

ред.

Детальніше: Довідка:Примітки

Help:Footnotes англійською

ru:Википедия:Сноски російською

перша (з використанням шаблону веб-сайт): <ref name="coac_stat">{{cite web|author=Colin Nikolson|title=Orang Asli Population Statistics|url=http://www.coac.org.my/codenavia/portals/coacv2/code/main/main_art.php?parentID=11489123149742&artID=11492212828044|publisher=Center for Orang Asli Concerns|isbn=5-85270-031-2|accessdate=22.10.2016}}{{ref-en}}</ref>

далі: <ref name="coac_stat"/>

просте посилання: [http://www.coac.org.my/codenavia/portals/coacv2/code/main/main_art.php?parentID=11489123149742&artID=11492212828044 Orang Asli Population Statistics]. Center for Orang Asli Concerns

виглядає: Orang Asli Population Statistics. Center for Orang Asli Concerns

Веб сайт (cite web): https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_web

url

title - назва

publisher - видавець

date - дата

language - мовою

(англ.) = {{ref-en}}, список кодів мов дивись http://www.lingoes.net/en/translator/langcode.htm https://en.wikipedia.org/wiki/Template:ISO_639_name

Книжка (cite book): https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Cite_book

{{cite book |last1=Bloggs |first1=Joe |authorlink1=Joe Bloggs |last2=Bloggs |first2=Fred |authorlink2=Fred Bloggs |year=1974 |title=Book of Bloggs}}

last - прізвище (автора), 2 автора: last1 і last2

first - ім'я (автора), 2 автора: first1 і first2

authorlink - посилання на сторінку автора у Вікіпедії

title - назва (книжки)

year - рік (видання)

url - (онлайн-версії)

edition - редакція (номер)

publisher - видавець

location - розміщення (місто видання)

volume - том

date - дата

language - мовою

isbn

Google Books – структура адрес:

https://books.google.com/books?id=geXsCgAAQBAJ&printsec=frontcover стартова сторінка (обкладинка)

https://books.google.com/books?id=geXsCgAAQBAJ&pg=PA41 сторінка 41

https://books.google.com/books?id = префікс

geXsCgAAQBAJ = код книжки

&printsec=frontcover = афікс для стартової сторінки (обкладинки)

&pg=PA41 = афікс для сторінки 41

Країна з прапорцем {{MYS}} =   Малайзія коди країн: https://en.wikipedia.org/wiki/ISO_3166-1 ще: Вікіпедія:Шаблони/Географія/Країни з прапорцями

Перенаправлення Цумадінський район #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Цумадинський район]]

Якщо потрібно створити перенаправлення на один з пунктів статті — додайте на її початок наступний рядок: #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Назва статті#назва пункту статті]]

Шаблон:Db-move https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:Db-move ставиться на перенаправлення для звільнення шляху перейменування сторінки. Укажіть назву сторінки: {{db-move|Сторінка, яку потрібно перейменувати}}

Цей шаблон використовується для того, щоб повідомити іншим користувачам, що над статтею працюють: {{Edited}} або із вказанням хто саме редагує {{Edited|Користувач}}

InterWiki: Вікіпедія має розділ {{InterWiki| bn | প্রধান_পাতা | бенгальською}} мовою

Пошук назв статей за допомогою регулярних виразів Grep для назв статей (бета): https://tools.wmflabs.org/grep/index.php?lang=uk&project=wikipedia&namespace=0&pattern=няв

ISBN {{ISBN|0-7475-3269-9}}

ISSN Для видання із номером 1234-5678 пишемо: {{ISSN|1234-5678}}

ISSN пошук {{ISSN пошук|1727-2149}}

УРЕ: <code>{{УРЕ|6|426|Мегхалая}} = Мегхалая // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — С. 426., де <code>{{УРЕ|том|сторінки|стаття=|автор=}}

Форматування з розділювачами {{Formatnum: 3211474}} = 3 211 474

Зміст

ред.

__NOTOC__
__БЕЗ_ЗМІСТУ__

приховує на поточній сторінці Зміст

Галерея

ред.

Довідка:Тег Gallery
Шаблон:Gallery

Таблиці

ред.

Довідка:Таблиці

Колонки

ред.

Список у 3 стовпці

{{columns-list|3|
* 1
* 2
* 3
}}

Кожен рядок розташовується в новій колонці:

{{Col-begin}} початок

{{Col-break}} переривання

{{Col-end}} кінець

можна задавати ширину з додатковим параметром:

|width=70%

Фіксований вміст колонок:

{{columns-start|num=3}} початок і кількість колонок

Вміст першої колонки

{{column}}

Вміст другої колонки

{{column}}

Вміст третьої колонки

{{columns-end}} кінець

Категорії

ред.

Щоб додати сторінку із будь-якого простору назв у категорію слід дописати тег категорії, наприклад: [[Категорія:Назва категорії]]

Списки статей або сторінок, що відносяться до даної категорії, сортуються на сторінці категорії автоматично, як правило за алфавітом за першою буквою назви статті. Якщо необхідно розмістити статтю в категорії за іншою літерою, при додаванні теґу категорії слід вказати: 

[[Категорія:Назва категорії|Літера або слово]], наприклад:
[[Категорія:Українські письменники]] — сортується за літерою "У"
[[Категорія:Українські письменники|П]] — сортується за літерою "П"
[[Категорія:Українські письменники|Письменники]] — сортується за словом "Письменники"

Додавання теґу категорії на сторінці категорії відносить категорію, що її сторінку Ви редагуєте до категорії, що вказана в теґу. Наприклад, Ви можете редагувати [[Категорія:Скандинавська міфологія]] та додати теґ [[Категорія:Міфологія]]. Категорія «Скандинавська міфологія» стане підкатегорією категорії «Міфологія».

Якщо Ви хочете розмістити елемент списку відповідно до альтернативної назви/ключа сортування, додайте його в теґ категорії: [[Категорія:назва категорії|ключ сортування]]. Наприклад, щоб додати статтю «Скандинавська міфологія» до категорії «Скандинавська міфологія», але хочете щоб ця стаття висвітлювалась на початку списку як головна стаття категорії. Наберіть "[[Категорія:Скандинавська міфологія| ]]".

Щоб добитися коректно упорядкованого списку, будьте послідовними у використанні пробілів та відокремлюючих знаків. Наприклад, «А Я» із двома пробілами буде відсортовано перед «А А» з одним. Підкреслення в назві сторінки є еквівалентом пробілу, але у ключі сортування воно розглядається як окремий символ. Поширений ключ сортування для розміщення статей на початок списку в категорії це (пробіл та *). [[Категорія:Лабіринтові|*]] у переліку сторінок в категорії буде стояти під знаком *, тобто в першій групі

Ключ сортування повинен бути очевидним, інакше це призведе до труднощів із орієнтуванням на сторінці категорії, де статті виглядатимуть випадково розміщеними. Систему альтернативних ключів слід послідовно застосовувати до усіх статей категорії. Ключ сортування є чутливим до регістру, тому сторінка із теґом [[Категорія:Щось|Японія]] буде відсортована перед сторінкою із теґом [[Категорія:Щось|токіо]].

Патрулювання

ред.
  • Права
  • Вікіпедія:Патрулювання
  • Перегляд списку неперевірених сторінок
  • Нові редагування
  • Категорія: Шаблони-повідомлення для статей
  • Категорія: Шаблони: Незавершені статті
  • Категорія: Шаблони: Недосконалі статті
    • Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2017): {{Розширити розділ|дата}}
    • {{Доробити}}
    • {{Без джерел}}
    • {{Неавторитетні джерела}}
    • Шаблон: Неавторитетне джерело ставиться після тверджень, в яких наведено джерело, але це джерело викликає сумніви щодо його авторитетності та нейтральності щодо цього твердження. Можна використовувати скорочену форму {{Не АД}}
    • Шаблон: Fact {{Fact}} призначений для того, щоб позначати факти, які не підтверджуються джерелами.
    • Шаблон: Fact2 варто використовувати в тому разі, якщо ви маєте сумніви щодо достовірності твердження, але не впевнені, що воно точно неправдиве. Використовувати слід обов'язково або з повним позначенням дати, або взагалі без дати: {{fact2|Сумнівне твердження без джерела, яке ви хочете виділити|31|01|2000|причина=А тут я пишу причину…}}
    • {{Refimprove}} = Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела! Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
    • {{Refimprovesect}} = Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. Допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела! Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
  • Переклад
  • Незавершена стаття
    • незавершена стаття з етнології: {{ethno-stub}}
    • незавершена стаття про мову: {{lang-stub}}
    • незавершена стаття з мовознавства: {{Ling-stub}}
    • незавершена стаття з іхтіології: {{Fish-stub}}
    • Категорія: Незавершені статті про променеперих риб
    • незавершена стаття про Окунеподібних: {{Perciformes-stub}}
    • незавершена стаття про Коропоподібних: {{Cypriniformes-stub}}
    • незавершена стаття про Сомоподібних: {{Siluriformes-stub}}
    • відсутні українські шаблони: Atheriniformes stub (малюнок: File: Menidia peninsulae.jpg, {{Atheriniformes-stub}}), Characiformes stub (малюнок File: Neonka obecna paracheirodon innesi whitebackground.jpg, {{Characiformes-stub}}), Cyprinodontiformes stub (малюнок File: Mucurilebias leitaoi.png або File: Guppy1trasp.png {{Cyprinodontiformes-stub}}), Tetraodontiformes stub (малюнок File: Tetraodon-hispidus.jpg, {{Tetraodontiformes-stub}})
  • Вікіпедія:Неоднозначність
    • Шаблон: Disambig {{disambig}} призначений для використання на сторінках розв'язування неоднозначностей. Підтримує вказання до десяти категорій-уточнень як неіменованих параметрів. Шаблон повинен завжди ставитись на початку статті, зверху перед основним текстом.
    • Шаблон: DisambigG {{disambigG}} розміщується перед списком географічних об'єктів.
    • Шаблон: DisambigN {{disambigN}} розміщується перед списком статей значень про персоналії із однаковим особовим ім'ям або ім'я та прізвища яких співпадають (тезки).
    • Шаблон: Surname {{Surname}} розміщується перед списком статей значень про персоналії із однаковим прізвищем.
    • Шаблон: Otheruses {{Otheruses|назва статті з багатозначністю}} застосовується для позначення у статтях посилання на однойменні сторінки вирішення неоднозначностей. Ставиться на початку статті, перед текстом та іншими шаблонами (або після шаблону-картки, щоб візуально не відривати його від верху сторінки).
  • Вікіпедія:Об'єднання статей
    • Шаблон:Об'єднати (=приєднати) {{merge|Стаття|дата=липень 2018}} Було запропоновано, щоб цю сторінку або розділ було об'єднано з [[Стаття]], але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з липня 2018. Інший шаблон Шаблон:Приєднати до {{Приєднати до|Стаття|дата=вересень 2018}} Було запропоновано, щоб сторінку [[Стаття]] було приєднано до цієї сторінки або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2018. Той або той ставиться на сторінці, яку слід об'єднати
    • Шаблон:Об'єднати з {{Об'єднати з|Стаття|дата=вересень 2018}} Було запропоновано, щоб сторінку [[Стаття]] було приєднано до цієї сторінки або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2018. Ставиться на сторінці, до якої слід приєднати

Правопис

ред.

Тлумачний словник української мови. Томи 1-6. (A-КВА́РТА)

Словники України on-line

Словник української мови online.Томи 1-9

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

Виправляйте помилки у текстах українською мовою

Словник української мови СУМ-11 Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Словник української мови

Український правопис 2015

Український правопис 2015

Український правопис 2019 (чинний)

Унормування географічних назв

назви мов українською

Російсько-український словник сталих словосполучень

Корисні лінки

ред.

Унормування географічних назв Унормування географічних назв

Народы и религии мира: Энциклопедия

Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000. ISBN 5-85270-155-6 (рос.) Архів

«Народы мира. Этнографические очерки»

Серия книг Института этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая Академии наук СССР. Под общей редакцией члена-корреспондента АН СССР С. П. Толстова.

Выпуски:

  • Народы Австралии и Океании. Под редакцией С. А. Токарева, С. П. Толстова. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1956, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Америки. Том 1. Под редакцией А. В. Ефимова, С. А. Токарева. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1959, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Америки. Том 2. Под редакцией А. В. Ефимова, С. А. Токарева. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1959, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Африки. Под редакцией Д. А. Ольдерогге, И. И. Потехина. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1954, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Восточной Азии. Под редакцией Н. Н. Чебоксарова, С. И. Брука, Р. Ф. Итса, Г. Г. Стратановича. Москва-Ленинград: Издательство «Наука», 1965, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Европейской части СССР. Том 1. Под редакцией В. А. Александрова, К. Г. Гуслистого, А. И. Залесского, В. К. Соколовой, К. В. Чистова. Москва: Издательство «Наука», 1964, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Европейской части СССР. Том 2. Под редакцией В. Н. Белицер, Н. И. Воробьева, Л. Н. Терентбевой, Н. Н. Чебоксарова, Н. В. Шлыгиной. Москва: Издательство «Наука», 1964, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы зарубежной Европы. Том 1. Под редакцией С. А. Токарева, Н. Н. Чебоксарова. Москва: Издательство «Наука», 1964, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы зарубежной Европы. Том 2. Под редакцией С. А. Токарева, В. И. Козлова, О. А. Ганцкой. Москва: Издательство «Наука», 1965, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Кавказа. Том 1. Под редакцией М. О. Косвена, Л. И. Лаврова, Г. А. Нерсесова, Х. О. Хашаева. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1960, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Кавказа. Том 2. Под редакцией Б. А. Гарданова, А. Н. Гулиева, С. Т. Еремяна, Л. И. Лаврова, Г. А. Нерсесова, Г. С. Читая. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1962 (рос.) Архів
  • Народы Передней Азии. Под редакцией Н. А. Кисалкова, А. И. Першица. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1957, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Сибири. Под редакцией М. Г. Левина, Л. П. Потапова. Москва-Ленинград: Издательство Академии Наук СССР, 1956, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Средней Азии и Казахстана. Том 1. Под редакцией С. П. Толстова, Т. А. Жданко, С. А. Абрамзона, Н. А. Кислякова. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1962, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Средней Азии и Казахстана. Том 2. Под редакцией С. П. Толстова, Т. А. Жданко, С. А. Абрамзона, Н. А. Кислякова. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1963, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів
  • Народы Юго-Восточной Азии. Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Маретина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966 (рос.) Архів
  • Народы Южной Азии. Индия, Пакистан, Непал, Сикким, Бутан, Цейлон и Мальдивские острова. Под редакцией Н. Р. Гусевой, А. М. Дьякова, М. Г. Левина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1963 (рос.) Архів
  • Численность и расселение народов мира. Под редакцией С. И. Брука. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1962, Серия «Народы мира: Этнографические очерки» (рос.) Архів

Население мира: Этнодемографический справочник

Соломон Ильич Брук

Страны и народы. Научно-популярное географо-этнографическое издание

Выпуски: http://www.ex.ua/99274309 http://www.ex.ua/get/232965224 (Djv) http://www.ex.ua/get/232969358 (Pdf) http://publ.lib.ru/ARCHIVES/S/%27%27Strany_i_narody%27%27_(Mysl')/_%27%27Strany_i_narody%27%27.html

* Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа. Москва: Издательство «Мысль», 1981. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Европа. Восточная Европа. Москва: Издательство «Мысль», 1980. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Европа. Западная Европа. Москва: Издательство «Мысль», 1979. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Европа. Южная Европа. Москва: Издательство «Мысль», 1983. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия. Москва: Издательство «Мысль», 1979. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Азия. Южная Азия. Москва: Издательство «Мысль», 1982. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия. Москва: Издательство «Мысль», 1979. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Зарубежная Азия. Восточная и Центральная Азия. Москва: Издательство «Мысль», 1982. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Африка. Общий обзор. Северная Африка. Москва: Издательство «Мысль», 1982. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Африка. Западная и Центральная Африка. Москва: Издательство «Мысль», 1979. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Африка. Восточная и Южная Африка. Москва: Издательство «Мысль», 1981. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Америка. Общий обзор. Северная Америка. Москва: Издательство «Мысль», 1980. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка. Москва: Издательство «Мысль», 1981. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Америка. Южная Америка. Москва: Издательство «Мысль», 1983. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Австралия и Океания. Антарктида. Москва: Издательство «Мысль», 1981. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Общий обзор. Российская Федерация. Москва: Издательство «Мысль», 1983. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Республики Прибалтики. Белоруссия. Украина. Молдавия. Москва: Издательство «Мысль», 1984. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Республики Закавказья. Республики Средней Азии. Казахстан. Москва: Издательство «Мысль», 1984. Серия «Страны и народы» (рос.)

* Земля и человечество. Глобальные проблемы. Москва: Издательство «Мысль», 1985. Серия «Страны и народы» (рос.)

20-томное иллюстрированное издание, посвящённое географическому, этнографическому, историческому и социально-политическому описанию стран мира. Выпускалось издательством «Мысль» в 1978—1985 годах. Все тома снабжены многочисленными, в основном цветными, иллюстрациями, картами и графиками. В подготовке издания приняло участие более 250 специалистов, в том числе доктора и кандидаты наук. Главный редактор — академик Ю. В. Бромлей.

Сильной стороной этого издания является подробный рассказ обо всех странах, существовавших на момент выхода издания. Каждая страна освещается в географическом, экономическом и политическом аспекте. Отдельные темы не только глубоко затрагивают природные, гуманитарные и техногенные угрозы, вставшие перед человечеством в XX веке, но и предлагают возможные пути их решения в будущем.

Информация устарела, но на сегодня похожих современных изданий не существует

Найактивніші

ред.

Вікіпедія:Автори вибраних статей

Вікіпедія:Автори добрих статей

Користувач:RLutsBot/Редагування Список користувачів, кількість редагувань яких не менша 100, автоматично щоденно оновлюється ботом.

Користувач:RLutsBot/Редагування за останній місяць Список активних користувачів за останній місяць статистика правок за минулий календарний місяць, оновлюється щомісячно ботом 1-го числа.

Користувач:RLutsBot/Активні Список активних користувачів за останній місяць, оновлюється щоденно ботом.

Вікіпедія:Проект:Якість/Питомий внесок Рейтинг вікіпедистів за питомою кількістю доданої інформації на кількість започаткованих статей (питомим внеском). Станом на 11 січня 2016. До рейтингу увійшли всі дописувачі, що започаткували принаймні 25 статей.

Вікіпедія:Проект:Якість/Середній обсяг Рейтинг вікіпедистів за середнім поточним обсягом започаткованих статей. Станом на 11 січня 2016. До рейтингу увійшли всі дописувачі, що започаткували принаймні 20 статей.

Вікіпедія:Проект:Якість/Найменші статті Рейтинг вікіпедистів за обсягом найменшої статті (як не рахувати багатозначностей). Станом на 11 січня 2016. До рейтингу увійшли всі дописувачі, що започаткували принаймні 20 статей.

https://tools.wmflabs.org/xtools/pcount/index.php?uselang=uk Лічильник редагувань  •  Аналіз внеску користувача

https://tools.wmflabs.org/xtools/pages/index.php Створені сторінки  •  Отримати сторінки, створені користувачем

рейтинг за відвідуваністю статей даний рейтинг використовує, для обчислення, внесок дописувача тільки за один місяць відвідуваність Wikipedia теж за один місяць

Користувач:Begemot-Bot/Правки Статистика внеску користувачів Української Вікіпедії за кількістю редагувань

Вікіпедія:Проект:Якість/Питомий внесок Рейтинг вікіпедистів за питомою кількістю доданої інформації на кількість започаткованих статей (питомим внеском). Станом на 11 січня 2016

Болгарія

ред.

Национален статистически институт http://www.nsi.bg/bg http://www.nsi.bg/en

Население по области, общини, местоживеене и пол: http://www.nsi.bg/bg/content/2975/%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%BF%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B5%D0%BD%D0%B5-%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%BB

НАСЕЛЕНИЕ КЪМ 01.03.2001 Г. ПО ОБЛАСТИ И ЕТНИЧЕСКА ГРУПА http://www.nsi.bg/Census/Ethnos.htm

НАСЕЛЕНИЕ КЪМ 01.03.2001 Г. ПО ОБЛАСТИ И ВЕРОИЗПОВЕДАНИЕ http://www.nsi.bg/Census/Religion.htm

Census 2011 Results http://www.nsi.bg/census2011/pageen2.php?p2=179&sp2=209

Окончателни резултати от Преброяване 2011 http://www.nsi.bg/census2011/pagebg2.php?p2=175&sp2=190

НАСЕЛЕНИЕ ПО ОБЛАСТИ, ОБЩИНИ, НАСЕЛЕНИ МЕСТА И САМООПРЕДЕЛЕНИЕ ПО ЕТНИЧЕСКА ПРИНАДЛЕЖНОСТ КЪМ 1.02.2011 ГОДИНА http://www.nsi.bg/census2011/PDOCS2/Census2011_ethnos.xls

Малайзія

ред.

Department of Statistics Malaysia Official Website

Preliminary Count Report, Population and Housing Census, Malaysia, 2010

Population Distribution and Basic Demographic Characteristics Department of Statistics, Malaysia

Індоарійські народи

ред.

Класифікація на Ethnologue

ред.

Номенклатура індоарійських мов і чисельність їх носіїв за даними Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2016. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. Dallas, Texas: SIL International: Indo-Aryan

http://samples.sainsburysebooks.co.uk/9781135797119_sample_868301.pdf: The Indo-Aryan Languages. Front Cover. Dhanesh Jain, George Cardona. Routledge, 2003 - Foreign Language Study - 1061 pages

Санскрит

ред.
Підгрупа Українська назва Англійська назва Код ISO 639-3 Альтернативні назви Країни поширення і чисельність
Санскрит Sanskrit san Індія 14 100 (2001, перепис)

Дардські мови

ред.
Підгрупа Українська назва Англійська назва Код ISO 639-3 Альтернативні назви Країни поширення і чисельність
Пашайські мови Північно-західна пашайська мова Pashai, Northwest glh Northwest Pashayi Афганістан 70 000 (2011, SIL)
Південно-західна пашайська мова Pashai, Northeast aee Northeast Pashayi Афганістан 54 400 (2000)
Північно-східна пашайська мова Pashai, Southwest psh Southwest Pashayi Афганістан 100 000 (2011, SIL)
Південно-східна пашайська мова Pashai, Southeast psi Southeast Pashayi Афганістан 180 000 (2011, Pashai Language Development Project)
Кунарські мови Грангальська мова Grangali nli Nangalami, Gelangali, Jumiaki Афганістан 5 000 (1994)
Шумаштійська мова Shumashti sts Shumasht Афганістан 1 000 (1994)
Гаварська мова Gawar-Bati gwt Arandui, Gowar-Bati, Gowari, Narisati, Narsati, Satre Афганістан 8 000, Пакистан 1 960 (2004 J. Leclerc)
Дамельська мова Dameli dml Damedi, Damel, Damia, Damiabaasha, Gidoji, Gudoji Пакистан 5 000 (2001, Cacopardo and Cacopardo)
Читральські мови Ховарська мова Khowar khw Arniya, Chitrali, Chitrari, Citrali, Kashkari, Khawar, Patu, Qashqari Пакистан 270 000 (2004, J. Leclerc)
Каласька мова Kalasha kls Kalashamon, Kalashi Пакистан 5 000 (2006, Heegård Petersen)
Когистанські мови Вотапурсько-катаркалайська мова Wotapuri-Katarqalai wsv Афганістан 0
Каламська мова Kalami gwc Bashgharik, Bashkarik, Baskarik, Dir Kohistani, Diri, Dirwali, Gaawro, Garwa, Garwi, Gawri, Gowri, Kalami Kohistani, Kohistana, Kohistani Пакистан 100 000 (2004, Baart and Sagar)
Торвальська мова Torwali trw Torwalak, Torwali Kohistani, Turvali Пакистан 80 000 (2001, Lunsford)
Майянська мова Kohistani, Indus mvy Khili, Kohistani, Kohistẽ, Mair, Maiyã, Maiyon, Shuthun Пакистан 200 000 (1992)
Чиліська мова Chilisso clh Chiliss, Galos Пакистан 1 000 (1992, SIL)
Габарська мова Gowro gwf Gabar Khel, Gabaro Пакистан 200 (1990)
Батерська мова Bateri btv Batera Kohistani, Baterawal, Baterawal Kohistani, Bateri Kohistani Пакистан 30 100 (2004, J. Leclerc), Індія 800
Тиразька мова Tirahi tra Dardù Афганістан 100
Шинацькі мови Шинацька мова Shina scl Brokpa, Shinaki, Sina Пакистан 528 000 (2004, J. Leclerc), Індія 34 400 (2001, перепис)
Когистанська шинацька мова Shina, Kohistani plk Kohistani, Kohistyo, Palasi-Kohistani Пакистан 352 000 (2004, J. Leclerc),
Брокпанська мова Brokskat bkk Brokpa, Brokpa of Dah-Hanu, Dokskat, Kyango, Minaro Індія 10 000 (2001, Johnstone and Mandryk)
Кундал-шагійська мова Kundal Shahi shd Apeen Bol, “Rawri” (pej.) Пакистан 700 (2005, Rehman and Baart)
Ушоджийська мова Ushojo ush Ushuji Пакистан 2 000 (1992)
Калкотська мова Kalkoti xka Пакистан 5 100 (2004, J. Leclerc)
Палульська мова Palula phl Biyori, Dangarikwar, Palola, Phalulo, Phalura Пакистан 10 000 (2008, Liljegren)
Савійська мова Savi sdg Sau, Sauji, Sawi Афганістан 3 000 (1983), Пакистан
Кашмірські мови Кашмірська мова Kashmiri kas Cashmeeree, Cashmiri, Kacmiri, Kaschemiri, Keshur, Koshur Індія 5 360 000 (2001, перепис), Пакистан 124 000 (2004, J. Leclerc)

Дардські мови (мапа) Дардские языки на сайте Игоря Гаршина Koul, Omkar N. (2008), Dardic Languages, у Vennelakanti Prakāśam (ред.), Encyclopaedia of the Linguistic Sciences: Issues and Theories, Allied Publishers, с. 142—147, ISBN 978-81-8424-279-9

Пагарські мови

ред.
Підгрупа Українська назва Англійська назва Код ISO 639-3 Альтернативні назви Країни поширення і чисельність
Західно-пагарські мови Догрійська мова Dogri dgo Dhogaryali, Dogari, Dogri Jammu, Dogri Pahari, Dogri-Kangri, Dongari, Hindi Dogri, Tokkaru Індія 2 280 000 (2001, перепис)
Кангрійська мова Kangri xnr Kangra-Dogri, Pahari, Pahari Kangri Індія 1 700 000 (1996, C. Gibson)
Мандеальська мова Mandeali mjl Mandi, Mandiali, Pahari Mandiyali Індія 900 000 (2001, перепис)
Біласпурська мова Bilaspuri kfs Bilaspuri Pahari, Kahluri, Kehloori Pahari, Kehluri, Pacchmi Індія 295 000 (2001, перепис)
Чамбеальська мова Chambeali cdh Cameali, Chamaya, Chambiali, Chambiyali, Chamiyali Pahari, Chamya Індія 130 000 (2001, перепис)
Батіяльська мова Bhattiyali bht Bhateali, Bhatiali Pahari, Bhatiyali Індія 102 000 (2001, перепис)
Пангвальська мова Pangwali pgg Pahari, Pangi, Pangwali Pahari Індія 17 000 (1997)
Гадіяльська мова Gaddi gbk Bharmauri Bhadi, Gaddyali, Gadi, Gadiali, Pahari Bharmauri, Panchi Brahmauri Rajput Індія 110 000 (2007)
Чуразька мова Churahi cdj Chaurahi, Churahi Pahari, Churai Pahari Індія 111 000 (2001, перепис)
Бадравазька мова Bhadrawahi bhd Baderwali, Badrohi, Bahi, Bhadarwahi, Bhaderbhai Jamu, Bhaderwali Pahari, Bhadrava, Bhadri Індія 53 000 (2002)
Джаунсарська мова Jaunsari jns Jansauri, Jaunsauri, Pahari Індія 100 000 (2001, USCWM)

Mandeali, Bilaspuri, Chambeali, Bhattiyali, Pangwali, Gaddi, and Churahi/Bhadrawahi/Bhalesi/Khashali/Padari

Jaunsari

Nuclear Himachali: Pahari, Kullu; Kinnauri, Pahari; Hinduri; Pahari, Mahasu; Sirmauri

Western Pahari Pahari languages

Тиндали (тиндинці)

ред.

М.М. Магомедханов. Тиндалы. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 530-531. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)

Магомедханов М.М. Тиндалы http://www.tsumada.ru/?f=publ2&idp=94 Цумадинский район. Портал культурно-исторического наследия

Библиография тиндинского языка http://www.tsumada.ru/?f=publ2&idp=138 Цумадинский район. Портал культурно-исторического наследия

Алексеев М. Е. Андийские языки (общие сведения) // Дагестан: село Хуштада. М., 1995 http://www.tsumada.ru/?f=book&p1=histor&p2=book&id=hushtada&r=xushtada7

Indigenous Minority Languages of Russia. Tindi: Bibliographical guide http://www.l.u-tokyo.ac.jp/~kmatsum/kaken/Rusbiblio/Tindi.html Institute of Linguistics (Russian Academy of Sciences) & [Matsumura] (Univ. of Tokyo)

The Tindis http://www.eki.ee/books/redbook/tindis.shtml The Red Book of the Peoples of the Russian Empire Англійською

Народы Дагестана. с. 213-222: Тиндинцы Серия «Народы и культуры» / Отв. ред. С. А. Арутюнов, А. И. Османов, Г. А. Сергеева — М: Наука, 2002. ISBN 5-02008-808-0 (рос.)

Частина, що стосується населення Цумадинського району: http://www.tsumada.ru/ru/text/1086

Історичні дані стосовно населення Дагестану http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rndaghestan.html

И.О. Магомедов. Исторический очерк о тиндалах http://cyberleninka.ru/article/n/istoricheskiy-ocherk-o-tindalah

4. Иберийско-кавказские языки [1978 Исаев М.И. - О языках народов СССР] http://genling.ru/books/item/f00/s00/z0000003/st015.shtml GenLing.ru: Общее языкознание

Коряков Ю. Б. Атлас кавказских языков / РАН. Ин-т языкознания. — Москва: Пилигрим, 2006. с.30: Тиндинский язык (с. 21-41: Реестр кавказских языков) http://lingvarium.org/raznoe/publications/caucas/alw-cau-reestr.pdf

Коряков Ю.Б. Языки, наречия, диалекты, говоры Российской Федерации // Обзор по запросу Комитета по делам национальностей Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации, 2010. http://lingvarium.org/koryakov/works/Koryakov-2010-Jazyki_Rossii_Duma-zapros.pdf

База данных "Этно-языковой состав всех населённых пунктов России". Республика Дагестан http://lingvarium.org/russia/BD/02c_Dagestan.xls Lingvarium project

Тиндинский язык - Информационная система "Языковое разнообразие России" http://socioling.ru/ling/tin Институт языкознания РАН

Демоскоп Weekly

ISSN 1726-2887 http://demoscope.ru/

Приложение: http://demoscope.ru/weekly/pril.php

Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по республикам СССР http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php

ПЕРЕЧЕНЬ НАРОДНОСТЕЙ для разработки материалов Всесоюзной переписи населения 1926 года http://demoscope.ru/weekly/2006/0267/arxiv05.php

Перечень имен народов, выделявшихся при разработке материалов Всесоюзных/Всероссийских переписей 1926 - 2002 гг., и их численность http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_cen.php?reg=6

Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по республикам СССР http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_26.php

Всероссийская перепись населения 2002 года. Национальный состав населения по регионам России http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_02.php?reg=31

Всероссийская перепись населения 2010 г. Национальный состав населения Российской Федерации http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_10.php

Сепаратизм в Індії

ред.

Сепаратизм в Индии (російською) https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC_%D0%B2_%D0%98%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B8

Separatist movements of India (англійською) https://en.wikipedia.org/wiki/Separatist_movements_of_India

Кашмір

ред.

Кашмірський конфлікт https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82

До розділу Британської Індії, штат Джамму і Кашмір був незалежним князівстві правили догрів rulers.According перепису 2011 року, іслам сповідують близько 68,3% від населення штату, в той час як 28,4% слідують індуїзм і малі меншини слідують сикхізм (1.9 %), буддизм (0,9%) і християнство (0,3%). [3] В процесі індійської незалежності (і розділ), регіони Британської Індії з мусульманською більшістю населення стали частиною мусульманського більшості держави Пакистан. Харі Сингх, Правитель Кашміру в той час, вирішив зберегти незалежний статус Кашміру - це почуття мабуть, розділяють загальне населення. Проте, відразу ж після розділу Британської Індії одноплемінники з Гілгіт повстали проти індуїстського махараджи, нібито підтримав і пізніше до них приєдналися Пакистан в спробі асимілювати Кашмір як частина пакистанського держави. Махараджа Кашміру попросила Індію на військову допомогу, для якої Неру, прем'єр-міністр Індії тоді поставив умову, що Кашмір повинен стати частиною індійського штату. Коли армія Пакистану прийшли глибоко в Кашмір, махараджа погодився з умовою Неру. Протягом конфлікту, Пакистан отримав контроль над Гілгіт і деяких частинах Кашміру і в кінцевому підсумку створив державу під назвою Азад Кашмір; Індія отримала контроль над іншою частиною Кашміру, створюючи штату Джамму і Кашмір. Це в кінцевому підсумку призведе до конфлікту, який триває між Пакистаном і Індією по долині Кашміру. Індія розміщені велику кількість військ в державі і звинувачують в порушенні прав людини в державі шляхом використання крайнього насильства по відношенню до націоналістичних Кашміру, з тим, щоб систематично підпорядкувати populace.Moreover, збройні сили Індії в штаті Джамму і Кашмір діють під надзвичайні повноваження, надані їм центральним урядом. Ці повноваження дозволяють військовим обмежити громадянські свободи, створюючи подальшу підтримку повстанського руху. 

Before the Partition of British India, Jammu and Kashmir was an independent Princely state ruled by Dogra rulers.According to the 2011 census, Islam is practiced by about 68.3% of the state population, while 28.4% follow Hinduism and small minorities follow Sikhism (1.9%), Buddhism (0.9%) and Christianity (0.3%).[3] During the process of Indian independence (and the Partition), regions of British India with Muslim majority populations become part of the Muslim majority state of Pakistan. Hari Singh, the Ruler of Kashmir at that time, chose to retain Kashmir's Independent status - a sentiment apparently shared by the general populace. However, immediately after the Partition of British India the tribesmen from Gilgit revolted against the Hindu Maharaja, allegedly backed and later joined by Pakistan in an attempt to assimilate Kashmir as part of the Pakistani state. The Maharaja of Kashmir asked India for military help for which Nehru, the Prime Minister of India then, laid down a condition that Kashmir has to become part Indian state. When Pakistan's army came deep into Kashmir, the Maharaja agreed to Nehru's condition. Over the course of the conflict, Pakistan gained control over Gilgit and some parts of Kashmir and eventually created a state called Azad Kashmir; India gained control of the rest of Kashmir, creating the state of Jammu and Kashmir. This would eventually result in the ongoing conflict between Pakistan and India over the Kashmir Valley. India has stationed a large number of troops in the state and has been accused of human rights violations in the state through the use of extreme violence against nationalist Kashmiris in order to systematically subdue the populace.Moreover, India's military forces in Jammu and Kashmir operate under emergency powers granted to them by the central government. These powers allow the military to curtail civil liberties, creating further support for the insurgency.

Insurgency in Jammu and Kashmir https://en.wikipedia.org/wiki/Insurgency_in_Jammu_and_Kashmir

Восстание в Джамму и Кашмире https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D1%83_%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5

Kashmiriyat https://en.wikipedia.org/wiki/Kashmiriyat

Кашмирият https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%8F%D1%82

All Parties Hurriyat Conference https://en.wikipedia.org/wiki/All_Parties_Hurriyat_Conference

All Jammu and Kashmir Muslim Conference https://en.wikipedia.org/wiki/All_Jammu_and_Kashmir_Muslim_Conference

Jammu and Kashmir Democratic Freedom Party https://en.wikipedia.org/wiki/Jammu_and_Kashmir_Democratic_Freedom_Party

Jammu Kashmir Democratic Liberation Party https://en.wikipedia.org/wiki/Jammu_Kashmir_Democratic_Liberation_Party

United Kashmir People's National Party https://en.wikipedia.org/wiki/United_Kashmir_People%27s_National_Party

Jammu Kashmir Liberation Front https://en.wikipedia.org/wiki/Jammu_Kashmir_Liberation_Front

Фронт освобождения Джамму и Кашмира https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%82_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D1%83_%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D1%88%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0

Jammu Kashmir Liberation Front (Yasin Malik) https://en.wikipedia.org/wiki/Jammu_Kashmir_Liberation_Front_(Yasin_Malik)

Tehreek-e-Hurriyat https://en.wikipedia.org/wiki/Tehreek-e-Hurriyat

Hizbul Mujahideen https://en.wikipedia.org/wiki/Hizbul_Mujahideen

Lashkar-e-Taiba https://en.wikipedia.org/wiki/Lashkar-e-Taiba

Лашкаре-Тайба https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5-%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D0%B0

Jaish-e-Mohammed https://en.wikipedia.org/wiki/Jaish-e-Mohammed

Джаиш-е-Мухаммад https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B0%D0%B8%D1%88-%D0%B5-%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%B4

Harkat-ul-Mujahideen https://en.wikipedia.org/wiki/Harkat-ul-Mujahideen

Харакат уль-Муджахидин https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82_%D1%83%D0%BB%D1%8C-%D0%9C%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D0%BD

Панджаб-Халістан

ред.

Халістан метою створити окрему сикхскую країну. Територіальне визначення пропонованої країни варіюється від штату Пенджаб Індії більшою області Пенджабу, включаючи індійський Пенджаб, Харьяна, Хімачал-Прадеш і північних районах Раджастана, таких як Шрі-Ганганагар і Ханумангарх. [11] [12] [13] Рух в основному діяло в штаті Пенджаб Індії з 1970-х до початку 1990-х років. 

The Khalistan movement aimed to create a separate Sikh country. The territorial definition of the proposed country ranges from the Punjab state of India to the greater Punjab region, including the Indian Punjab, Haryana, Himachal Pradesh and Northern Districts of Rajasthan such as Sri Ganganagar and Hanumangarh.[11][12][13] The movement was mainly active in the Punjab state of India from the 1970s to the early 1990s.

Після розділу Індії, більшість сикхів мігрували з пакистанської частини в індійській провінції Пенджаб, які потім увійшли частини сучасної Харьяна і Хімачал-Прадеш. Після незалежності Індії в 1947 році, пенджабі Suba рух на чолі політичної партії сикхів Akali Dal призвело до тріфуркаціі зі штату Пенджаб. Залишок штату Пенджаб став сикх більшістю і пенджабський більшістю. Згодом, частина лідерів сикхів стали вимагати більшої автономії для держав, стверджуючи, що Центральний уряд дискримінує Пенджабі. Хоча Akali Даль явно проти попиту на сикхів незалежної країни, питання, підняті нею були використані в якості передумови для створення окремої країни прихильниками Халістан. 

After the partition of India, the majority of the Sikhs migrated from the Pakistani part to the Indian province of Punjab, which then included the parts of the present-day Haryana and Himachal Pradesh. Following India's independence in 1947, The Punjabi Suba Movement led by the Sikh political party Akali Dal led to the trifurcation of the Punjab state. The remnant Punjab state became Sikh-majority and Punjabi-majority. Subsequently, a section of the Sikh leaders started demanding more autonomy for the states, alleging that the Central government was discriminating against Punjab. Although the Akali Dal explicitly opposed the demand for an independent Sikh country, the issues raised by it were used as a premise for the creation of a separate country by the proponents of Khalistan.

У червні 1984 року уряд Індії замовив військову операцію, Операція Blue Star, щоб очистити Хармандір Сахіб, Амрітсар і тридцять інших Gurdwaras (сикхів місце поклоніння) озброєних терористів, які були оскверненні Gurudwaras, використовуючи їх як святилища. Індійська армія використовувала 3000 збройних військ 9-ї дивізії гвардії національної безпеки, 175 парашутно-десантного полку і артилерійські частини і 700 CRPF Jawans. Під час цієї операції, індійська армія налічувала близько 83+ жертв з 220 травм, а також 200- 250 сикхських бойовиків були вбиті. CBI вважається відповідальним за захоплення історичних артефактів з сикхів довідкової бібліотеки, і спалюючи порожню бібліотеку згодом. Обробка операції, пошкодження святині і загибелі людей по обидва боки, привели до широкого поширення критики індійського уряду. Уряд Індії зробив це під повним ЗМІ закупорки. Проте, свідчення очевидців, які пережили показав реальну картину для громадськості. Це призвело широко поширеного недовіри і гніву проти індійського уряду і в першу чергу прем'єр-міністра Індії. Прем'єр-міністр Індії Індіра Ганді був убитий двома своїми охоронцями сикхів в помсту. Після її смерті, тисячі сикхів були вбиті в 1984 році проти сикхських заворушень, назвав геноцидом групами сикхів. [14] Подальше Пенджаб повстанський бачив кілька сепаратистських угруповань бойовиків стають активними в Пенджабі, за підтримки частини діаспори сикхів. Індійські сили безпеки придушили заколот на початку 1990-х років, але сикхські політичні групи, такі як Раджа партії Халса і SAD (A) як і раніше проводити незалежну Халістан ненасильницькими засобами. [15] [16] [17] Pro-Халістан організації, такі як Дав Халса (International) також є активними за межами Індії, за підтримки частини діаспори сикхів. 

In June 1984, the Indian Government ordered a military operation, Operation Blue Star to clear Harmandir Sahib, Amritsar and thirty other Gurdwaras (Sikh Place of Worship) of armed terrorists who were desecrating Gurudwaras by using those as sanctuary. The Indian Army used 3,000 armed troops of the 9th Division of the National Security Guards, 175 Parachute Regiment and artillery units, and 700 CRPF Jawans. During this operation, Indian army had around 83+ casualties with 220 injuries, and 200- 250 Sikh militants were killed. The CBI is considered responsible for seizing historical artifacts from Sikh Reference Library, and burning the empty library afterwards. The handling of the operation, damage to the Holy shrine and loss of life on both sides, led to widespread criticism of the Indian Government. The Indian government did this under complete media blockage. However, the eyewitness accounts of survivors revealed the real picture to public. This lead of widespread distrust and anger against Indian government and primarily the Indian Prime minister. The Indian Prime Minister Indira Gandhi was assassinated by her two Sikh bodyguards in retaliation. Following her death, thousands of Sikhs were massacred in the 1984 anti-Sikh riots, termed as a genocide by the Sikh groups.[14] The subsequent Punjab insurgency saw several secessionist militant groups becoming active in Punjab, supported by a section of the Sikh diaspora. Indian security forces suppressed the insurgency in the early 1990s, but Sikh political groups such as the Khalsa Raj Party and SAD (A) continued to pursue an independent Khalistan through non-violent means.[15][16][17] Pro-Khalistan organisations such as Dal Khalsa (International) are also active outside India, supported by a section of the Sikh diaspora.

В 1920 была создана сикхская партия «Акали дал», которая в 1944 впервые выдвигает требование о создании на территории штата Пенджаб независимого государства Сикхистан. В 1971 году в Пенджабе на полгода вводится президентское правление. В ответ на это Дж. С. Чаухан (известный учёный-сикх, член партии «Акали дал») выдвигает лозунг о создании «Халистана». 1987, 7 октября было объявлено о создании «независимого» государства Халистан. Президентом «нового государства» стал Гурмит Сингх Аулах (весьма уважаемый эмигрант, возглавлявший в США сикхскую диаспору). Независимость была провозглашена в столице США.

Нова Каледонія

ред.

Географічні назви за «Покажчик географічних назв Африки, Австралії, Океанії» Récifs de l`Astrolabe риф Астролаб Grand Récif du Sud Великий Південний риф Grand Récif de Cook Великий риф Кука Récifs D`Entrecasteaux риф д'Антркасто Récif des Français риф Франсе

Îles Bélep о-ви Белеп Île Walpole о. Волпол Lifu (Lifou) о. Ліфу Îles Loyauté о-ви Луайоте Maré о. Маре Nouvelle Calédonie о. Нова Каледонія Île des Pins о. Пен Ouvéa (Uvéa) о. Увеа Îles Chesterfield о-ви Честерфілд Grande Terre о. Ґранд-Терр

Grand Passage прот. Ґран-Пассаж

Mont Humboldt г. Гумбольдт

Bouloupari Булупарі Bourail Бурай We Ве Dumbéa Думбеа Koumac Кумак Le Mont-Dore Мон-Доре Nouméa Нумеа Poindimié Пуендіміе Tadine Тадіне Houaïlu Уаілу Fayaoué Фаяуе Yaté Яте

Акваріумі риби

ред.
 

1

 
 

2

 


Систематика

ред.

Джерела українською

ред.

Джерела російською

ред.

Джерела німецькою

ред.
  • Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969 (нім.)
  • Hans Frey. Das Süßwasser-Aquarium. Ein Handbuch. Melsungen: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1985. ISBN 3-7888-0295-2 (нім.)
  • Günther Sterba. Aquarienkunde, Band 1. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1975. ISBN 3-7888-0217-0 (нім.)
  • Günther Sterba. Aquarienkunde, Band 2. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1979. ISBN 3-7888-0259-6 (нім.)
  • Hans-Joachim Richter. Das Buch der Labyrinthfische. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1983. ISBN 3-7888-0292-8 (нім.)
  • Reinhold Bech. Eierlegende Zahnkarpfen. Neumann Verlag Leipzig-Radebeul, 1984 (нім.)

Джерела чеською

ред.
  • Rudolf Zukal. Akvarijní ryby. Praha: Svépomoc, 1984 (чеськ.)
  • Stanislav Frank. Akvaristika. Praha: Práce, 1984 (чеськ.)

Сайти українською

ред.

Сайти англійською

ред.

Сайти німецькою

ред.

Сайти російською

ред.

Сайти польською

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Сергій_Зінченко/Чернетка&oldid=41708052