Захарук Надія

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Управлінський облік - процес виявлення, вимірювання, нако¬пичення, аналізу, підготовки інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Отже, управлінський облік став невід'ємною частиною обліко¬вої системи значної частини компаній в країнах з розвинутими ринко¬вими відносинами, а останнім часом - і в Україні як в незалежній державі. Управлінський облік надає інформацію для прийняття управ¬лінських рішень з метою здійснення господарської діяльності в рин¬кових умовах господарювання, які, в більшості випадків, ототожню¬ються з невизначеними умовами. Визначитись і закріпитись підпри¬ємству в певному ринковому сегменті надають окремі складові управ¬лінського обліку: бюджетування, планування, трансфертне ціно¬утворення, постійний контроль над затратами, собівартістю, дохо¬дами, фінансовими результатами.

Як відомо кожна наука має свій еволюційних шлях створення, розвитку. Щодо управлінського обліку, він був створений інженерами і технологами в XX ст., проте сучасну форму він отримав завдяки працям видатного американського бухгалтера Роберта Ентоні [5]. Цей облік виник внаслідок недосконалості існуючого бухгалтерського фінансового обліку, який мав свої корені в минулому, і інформація якого не надавала можливості позиціонувати компанії на ринку, плануючи свою діяльність на перспективу.

Мета і завдання управлінського обліку були об'єктом дослід¬жень багатьох вчених і науковців як далекого, так і близького зару¬біжжя. Концепція управлінського обліку, його принципи, а також завдання окремих складових були визначені в працях вчених далекого зарубіжжя, зокрема, X. Андерсена, А. Апчерча, Е.А. Аткінсона, К Друрі, Р. Ентоні, Р.С. Каплана, Д. Колдуелла, Б. Нідлза, Дж. Ріса, Дж. Фостера, Ч.Т. Хорнгрена.

Серед вчених-науковців ближнього зарубіжжя, предметом досліджень яких були сутність управлінського обліку, а також можли¬вість застосування його принципів в національних умовах господарю¬вання, були вчені Російської Федерації, зокрема І.В. Аверчев, І.А. Аврова, М.А. Вахрушина, Н.Д. Врублевський, К.Ю. Воронова, Т.П. Карпова, В.Е. Керімов, І.Ю. Мізіковський, В.Ф. Палій В.П. Савчук, Г.В. Уліна, А.Д. Шеремет.

Значний внесок в розвиток управлінського обліку в сучасних вітчизняних умовах господарювання здійснили Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, О.В. Карпенко, В.С. Лень, О.В. Лишиленко, Л.В. Напа¬довська, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко. На території колишнього СРСР вперше поняття про управлінський облік, його сутність і завдання були визначені М.Г. Чумаченком [4].

Детальний аналіз основних історичних етапів становлення і розвитку бухгалтерського обліку, зокрема управлінського, здійснений її одноосібній монографії Я.В. Соколова [3].

Метою статті є дослідження в історичному ракурсі основних етапів виникнення, становлення і розвитку управлінського обліку в різних країнах світу з врахуванням вітчизняного досвіду, а також визначення перспектив його використання.

Щодо передумов та історії виникнення управлінського обліку. Перші висловлювання про необхідність формування самостійної інформаційної системи про витрати підприємства і про те, якою вона має бути, з/явились ще на початку XX ст. у книзі Г. Емерсона «Продуктивність праці як основа оперативної роботи і заробітної плати». У цій роботі вперше була здійснена спроба виділити облік витрат виробництва в самостійний напрямок облікової роботи.

Другою важливою обставиною, яка сприяла виділенню управ¬лінського обліку в самостійну галузь бухгалтерської справи, було створення в США національної асоціації бухгалтерів-виробників, яка виникла в жовтні 1919р. за ініціативою Дж. Лі Нікольсона, - діяча в області фабрично-заводського рахівництва. Ця асоціація відіграла велику роль в розвитку і перекваліфікації бухгалтерів США.

Управлінський облік входить до бухгалтерського разом з фінан¬совим обліком. Поділ обліку на фінансовий і управлінський відбу¬вався поступово: Спочатку бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік) як частина, бухгалтерського обліку вибірково здійснював узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Проте вже на початку XX сторіччя стало зрозумілим, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва. Внаслідок цього на підставі розробки методів нормування праці (система Тейлора, Ганта) була посилена контрольна функція обліку шляхом використання системи калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень. Цей період вважають першим етапом у розвитку управлінського обліку. Отже, базовий управлінський облік виник в 20-х рр. XX ст. в країнах з високо розвинутою промисловістю.

Другий етап розвитку управлінського обліку почався в середині 30-х рр. і був пов'язаний передовсім з розробкою системи кальку¬лювання змінних витрат, що одержала назву «директ - костинг» та виникненням системи обліку за центрами витрат, яка виникла в США. В той час в СРСР було опубліковано професором М.Х.Жебрак ряд

праць з «нормативного обліку». В 40-50 рр. управлінський облік є обов'язковим в університетах США, Німеччини та інших країн світу. Автори Хорнгрен і Фостер свою працю розпочинають словами «теперішні керівники багатьох компаній, таких як «Дженерал Моторе», «Пепсі-кола» в минулому були бухгалтерами». Досвід облікової роботи визначив ключову роль в їх кар'єрі, бо ці люди завдяки обліку, який пронизує всі служби підприємства були тісно пов'язані з оперативним плануванням та контролем». Підготовка бухгалтерів США орієнтує їх на управлінську діяльність. Внаслідок впровадження таких новацій в арсеналі фінансових менеджерів з'явилася окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка використовувала не тільки грошові вимірники і була орієнтована не лише на калькулювання собівартості продукції для складання офіційної звітності, а й на прийняття поточних управлінських рішень. Можна вважати, що управлінський облік як самостійна функція менеджменту сформувався в середині 50-х років.

Починаючи з середини 60-х років XX ст., спостерігаються зміни у спрямованості управлінського обліку в напрямі забезпечення інформації для планування й контролю за допомогою аналізу рішення та обліку витрат за центрами відповідальності.

Третій етап розвитку управлінського обліку почався в середині 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та в системах управління. Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік [1].

Перша програма з управлінського обліку розроблена в 1972 році Національною асоціацією бухгалтерів США.

Починаючи з 1975 року, важливими чинниками, що вплинули на розвиток управлінського обліку, були: автоматизація виробництва та комп'ютерні інформаційні технології; глобальна конкуренція.

З 1986 року велику увагу приділяють зниженню витрат ресурсів, що використовуються в господарській діяльності, завдяки аналізу процесів і технологій управління витратами.

З огляду на це дедалі більшу увагу приділяють удосконаленню методів калькулювання собівартості продукції [2].

Сучасний управлінський облік дедалі частіше розглядають як складник процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях і системах управління. Він, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу, здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довго¬строкових цілей, розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори успіху: якість, інновації, час тощо. Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управ¬ління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потре¬би в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому 1999 року Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: «Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством». Стаття 8 Закону передбачає, що підприємство само¬стійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Висновки. Проведене дослідження дало змогу дійти таких висновків: управлінський облік як складова облікової системи має глибокі історичні корені, витоки яких знаходяться в античному світі, сучасну форму управлінський облік отримав завдяки працям відомого американського вченого Р. Ентоні, а також все більша кількість підприємств як у країнах з розвинутими ринковими відносинами, так і в Україні впроваджують і використовують позитивні напрацювання у сфері управлінського обліку. Список використаних джерел

1. Голов С.Ф. Управлінський облік. / С.Ф. Голов. - К. : Лібра, 2008. 2. Хенсен Д.Р., Моувен М.М., Еліас Н.С., Сєнков Д.У. Управлінський облік. / пер. з англ. - К. : Міленіум, 2008. 3. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней : учебн. пособ. для вузов. - М. : Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с. 4. 4.Чумаченко Н.Г. Статистическо-математические методи анализа в управлений производством США / под общ. ред. Ю.П. Васильєва. -М. : «Статистика», 1973.-164 с. 5. Знтони Р., Рис Дж. Учет: ситуации и примерьі /А.М. Петрачков (ред.); Е.М. Ткач и др. : пер. с англ. - 2-е изд., стер. - М. : Финансьі и статистика, 1998. - 558 с.