Носов Анатолій Зіновійович
Народився 1883(1883)
Полтавська губернія
Помер 1941(1941)
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Галузь антропологія, етнологія
Заклад Харківський історичний музей, Центральний історичний музей

Анатолій (Анатоль) Зіновійович Носов (Носів) (1883(1883)1941[1]) — учений-антрополог, етнолог і археолог.

Біографія ред.

Анатолій Зіновійович Носов народився в 1883 р. на Полтавщині, в сім'ї чиновника. В 1913 р. закінчив університет у Петрограді, став антропологом. Після повернення в 1918 р. до Києва, він, як учень відомого вченого Федора Вовка, активно сприяв становленню Кабінету (музею) антропології ВУАН.

Член УНТ (з 1918 р.), науковий співробітник Музею антропології та етнології ВУАН, в.о. завідувача Кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка (1922). Увійшов до складу Тимчасового комітету для заснування ВБУ як секретар (з лютого 1919 р.), одним з перших був зарахований до штату Бібліотеки, працював бібліотекарем. Працював в Інституті української наукової мови, член Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН, член Комісії краєзнавства ВУАН (у 1920-ті роки). Брав участь в збиранні та опрацюванні матеріалів з антропології України, надрукованих у виданнях: «Етнографічний вісник», «Антропологія» (редактор разом із М. Я. Рудинським трьох випусків цього щорічника, 1928—1930 рр.) та ін. Лектор Київського інституту народного господарства. Був заарештований в 1929 р. в справі «Спілки визволення України». Потім, в лютому 1933 р., в справі «Української військової організації». Засуджений до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах (1933).

Після заслання працював в Ялті, в Краєзнавчому музеї. Реабілітований (1989).

Основні праці ред.

  • Носов (Носів) А. З. Антропо-етнологічне вивчання людини — населення України // Червон. шлях. — 1924. — № 1–2. — С. 136—140;
  • Носов А. З. Матеріали до антропології України: Українці Поділля // Етнографічний вісник. — 1927. — Кн. 5. — С. 94–117;
  • Носов А. З. Досягнення української антропології за останнє десятиріччя // Вісник природознавства. — 1927 — № 5–6. — С. 295—298;
  • Носов А. З. Матерiали до антропологiї України: Українцi Кубани // Антропологiя. — 1928. — Вип. 1. — С. 31–64;
  • Носов А. З. До антропологiї кримських татар // Антропологiя. — 1929. — Вип. 2. — С. 9–69;
  • Носов А. З. До антропологiї болгарiв // Там само. — 1930. — Вип. 3. — С. 6–57;
  • Носов А. З. Словник антропогеографічної термінології: (Проєкт) / Уклав А. Носов. — Харків: УРЕ, 1931. — XII, 230 с.;
  • Носов А. З. Матерiали до антропологiї України: Українцi Днiпропетровщини // Журнал геолого-географiчного циклу. — 1932. — № 3–4. — С. 51.

Примітки ред.

  1. [1]Яненко, А. С. "Підготовка музейних працівників в аспірантурі Лаврського музею культів та побуту та Всеукраїнського музейного городка у другій половині 1920-х–на початку 1930-х рр." Сіверщина в історії України (2016).

Джерела ред.

  • Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. — Т. 2: Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. — Кн. 1: Листування: А–Г; НАН України. Комісія з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Інститут історії України; РАН. Архів російської академії наук. — K., 2011. — 824 с.
  • ЦДАГО, ф. 263, спр. 66278 ФП. Архівно-слідча справа. Носов Анатоль Зіновійович.