Паришкура Іван Степанович
Народився 30 січня 1903(1903-01-30) (121 рік)
Миронівка
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Чернігів
Відомий завдяки селекціонер, автор першого вітчизняного сорту люпину, Носовський білонасінний 1953 р.
Alma mater Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва;
Військове звання у Велику вітчизняну війну - сержант, командир гармати
Діти син та дві доньки
Нагороди


Паришкура Іван Степанович — український селекціонер (горох та люпин), кандидат сільскогосподарскиї наук, депутат 1939-1941 р. обласної ради м. Тамбов СРСР, фронтовик, учасник Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Біографія ред.

Народився 30 січня 1903 (селище Миронівка, Миронівського району, Київської області), пішов з життя - †30 грудня 1982) ; українець; батько Паришкура Степан Адамович  — пічник, каменяр; мати Агафія Фелімонівна — домогосподарка, мав сім братів, у всіх була вища освіта та одну сестру; дружина Жиденко Олександра Микитівна (09 березня 1909 р. - 18 березня 2001 р.)  — майстер маслороб; дочка Паришкура Зоя Іванівна (1933-†1990)   — інженер - морського флоту, порт м. Феодосія; син Паришкура Володимир Іванович (17 серпня 1938) - селекціонер  ; дочка Каплюк Світлана Іванівна (17 травня 1940 р.) інженер порошкової металургії м. Київ. Іван Степанович маючи броню, як депутат обласної ради пішов добровольцем на фронт. Був командиром гармати у звані сержанта. Був комісований, втратив нижню кінцівку вище коліна. Пройшовши лікування та реабілітацію приступив до наукової роботи, селекцією гороху та люпину. Іван Степанович є автором першого вітчизняного сорту люпину, Носовський білонасінний 1953 р. Іван Степанович не зважаючи на свій фізичний стан був людиною дуже веселою, любив дітей, мав гарне почуття гумору, часто грав на гармошці. Виховав гарних троє дітей та семеро онуків.Родичався і зі своїми родичами з батьківської родини та родини своєї дружини.

Освіта ред.

Маслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва.

Нагороди ред.

Наукові досягнення ред.

Автор сорту люпину жовтого - Носівський білонасінний, 1953 р. люпину білого – Носівський 3, 1960 р.; гороху Чернігівський 190, 1964 р.; у співавтораці з науковцями Носівської селекційно-дослідної станції. Автор сівалки.

Посилання ред.

Література ред.

Бойко Е. И. 50 лет работы Черниговской (бывшей Носовской) государственной сельскохозяйственной опытной станции / Е. И. Бойко // 50 лет Черниговской государственной сельскохозяйственной опытной станции / [ред. кол. : К. П. Афендулов, Е. И. Бойко, В. П. Ковинько, В. С. Губернатор]. – К. : Госсельхозиздат УССР, 1963. – С. 5–16.

Вергунов В. А. Академік К. К. Гедройц і Україна : невідомі сторінки творчої біографії (1929–1930 рр.) / В А. Вергунов, О. В. Піщенко ; під заг. ред. В. А. Вергунова. – К, 2009. – 36 с. – (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука в особах, документах бібліографії» ; кн. 32).

Кабаев Н. С. Предисловие / Н. С. Кабаев // Сборник научных трудов за 1944–1951 годы Носовской государственной сельскохозяйственной опытной станции / [ред. кол. : Н. С. Кабаев, А. П. Бржезицкий, Г. А. Тюрменко]. – К. : Госсельхозиздат УССР, 1953. – C. 5–8.