Комітет підтримки Литви

Комітет підтримки Литви — громадське об'єднання в Україні створене за ініціативи Товариства української мови ім. Тараса Шевченка та Народного Руху України в березні 1990 року. Мав розгалужену структуру — обласні комітети в усіх областях України.

Історія створення та активісти

11 березня 1990 Верховна Рада Литовської РСР ухвалила рішення про вихід республіки зі складу СРСР, натомість рішення Народного сейму щодо приєднання Литви до СРСР, прийняте в 1940, було визнано таким, що втратило чинність. Уряд СРСР відповів на дії Литви економічною блокадою, розпочатою у квітні 1990.

Відразу після проголошення незалежності Литви, Товариства української мови ім. Тараса Шевченка (асоційований член РУХу) — Народний Рух України (НРУ) створив Комітет підтримки Литви — Громадське об'єднання в Україні.

Комітетом підтримки Литви організовувалась підтримка Литви: масові мітинги з елементами протистояння проти Внутрішніх Військ СРСР, які перешкодили перекинути Внутрішні Війська СРСР з України до Литви, для придушення незалежності Литви. Окрім того організовувалась передача гуманітарної допомоги литовцям, які потерпали від блокади організованої кремлівською владою.

Голова республіканського Комітету підтримки Литви — Віктор Кулинич.

Члени республіканського Комітету підтримки Литви: Віктор Бурлаков, Микола Поровський, Іван Заєць, Павло Мовчан, Богдан Тернопільський.

Голова Донецького обласного Комітету підтримки Литви — Ілля Шутов.

Заступники: Микола Тищенко, Микола Удод, Віктор Шевченко.

Активні члени Комітету: Володимир Білецький, Федір Олехнович, Світлана Оліфіренко, Вадим Оліфіренко.

Голова Житомирського обласного Комітету підтримки Литви — Олександр Козицький (на той час депутат Житомирської Міської Ради).

Керівниками Закарпатського регіонального Комітету були: Михайло Джанда який ще на початку 1989 року друкував для Закарпаття газету в Литві; і Володимир Піпаш — організатор масових мітингів на Закарпатті на підтримку незалежності Литви, Дніпропетровського — В'ячеслав Коваль, Кам'янського — Юрій Ясенчук, Львівського — Павло Качур.

Члени Київського регіонального Комітету: Ярослав Федорин, Петро Лясківський, Анатолій Ковальчук. Відповідальним секретарем Київського регіонального Комітету — В'ячеслав Воронов

Члени Тернопільського обласного Комітету підтримки Литви: Василь Турецький; Богдан Бойко; Михайло Гументик; Мирослав Осадца забезпечили постачання бензину і дизельного пального в Литву, що безоплатно передавалося для функціонування швидких допомог та іншого траспорту.

Інфораційну пітримку забезпечували члени Комітету підтримки Литви: Дмитро Понамарчук, Сергій Набока, Андрій Дерепа.

В Литві координаторами комітету були: Пятрас Вайтєкунас (лит. Petras Vaitiekūnas) який займався друком газет і Людмила Вусек.

З Пятрасом Войтєкунасом підтримували зв'язок Микола Поровський, Михайло Джанда та інші. З Людмилою Вусек підтримував зв'язок Голова республіканського Комітету підтримки Литви — Віктор Кулинич, який їздив на засідання «Саюдіса».

Гуманітарну допомогу Саюдісу від Житомирщини передавав Олександр Козицький, який в підтримку незалежності Литви виступав в Литовському Парламенті й у Вільнюсі на мітингу, від Донеччини, за дорученням Комітету, допомогу передавав Федір Олехнович.

Діяльність

Під керівництвом члена Комітету підтримки Литви Миколи Поровського вдалося прорвати паливну блокаду і доставити в Литву 18 цистерн палива. Він виступив з вітальним словом в Литовському парламенті й подарував коровай. Цим подіям він присвятив книгу, яку при зустрічі подарував Президенту Литви.

Ілля Шутов і Микола Тищенко 31.03.1990 в Донецьку на площі В.Леніна організували несанкціонований мітинг допомоги Литовській Республіці, який був заборонений владою УРСР, тому переріс у масові заворушення і походи центральними вулицями Донецька. Мітинг проводили поперемінно то на центральній площі міста, то біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Відбувалось це впродовж дня. З гаслами: «Волю Литві!», «За нашу і вашу свободу!» колоною переходили з місця на місце, зупиняючи транспорт.

По факту організації масових заворушень з прапорами Литви та України на організаторів — Ілля Шутов і Микола Тищенко міліцією були складені адмінпротоколи й вони були через суд притягнуті до адміністративної відповідальності.

Газети які друкувались Пятрасом Войтєкунасом в Литві з ініціативи членів «Комітету підтримки Литви»:

«Віче»
«Вільне Слово»
«Донецький вісник»
«Голос Карпат»
«Поступ»
«Голос відродження»
«Студентський вісник»

Джерела

«Свобода слова» Савіка Шустера [1] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Стояли з національними прапорами, які тоді були заборонені / Голос України 1 грудня 2021 [Архівовано 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Мазанов. В. Моє Життя. Київ- Донецьк: А. М. Дума, 2008.87 с.
Білецький В. С. Історія Донецької крайової організації Народного Руху України (1989—1991 рр.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, 2009.
Донецька Крайова організація Народного Руху України