Кулинич Віктор Пилипович
Кулинич Віктор Пилипович (26 вересня 1951, с.Чубарівка, Доманівського району, Миколаївської області — громадський діяч, — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]). Активний учасник чотирьох революцій в Україні.
| Віктор Пилипович Кулинич | |
|---|---|
| Народився |
26 вересня 1951 (72 роки) Чубарівка, Доманівський район, Миколаївська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Київ |
| Діяльність | громадський діяч |
| Alma mater | НАДУ при Президентові України |
| Партія | НРУ |
| Нагороди |
 |
| Сайт | facebook.com/viktorkulyn |
Освіта ред.
Криворізький гірничорудний інститут — гірничий інженер-геолог 1974 р., ;
Інституту геохімії та фізики мінералів — аспірантура 1988 р.;
Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України — державне управління 1995 р.
Біографія та громадсько-політична діяльність ред.
Свою активну громадсько-політичну діяльність Віктор Кулинич розпочинає у 1987 році, коли він разом зі своїми однодумцями створює Українознавчий клуб «Спадщина», а в 1988—1989 рр. стає ініціатором і засновником Товариства української мови ім. Тараса Шевченка та Народного Руху України за перебудову. В Товаристві української мови ім. Т.Шевченка його обирають членом Правління і відповідальним секретарем Київської організації. Одночасно з цим Віктор Кулинич займається формуванням осередків Народного Руху України за перебудову і входить як керівник мандатної групи до складу Оргкомітету Установчого З'їзду Руху.
Голова республіканського Комітету підтримки Литви, активний організатор і учасник багатьох громадсько-політичних заходів, мітингів і демонстрацій на підтримку проголошення державної незалежності України, усіх загальноукраїнських виборчих та референдумних кампаній, регіональний уповноважений представник Штабу з проведення референдуму про незалежність України (1.12.1991 р.) У 1992 р. він бере участь в організації Конгресу українців та І Всесвітнього Форуму українців, у 1992—1994 рр. — в організації допомоги українцям Придністров'я і Кубані. Віктор Кулинич постійно дбає про підвищення свого професійного рівня. З цією метою в 1994 році він вступає за конкурсом до Інституту державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України (тепер Національна академія державного управління при Президентові України), після закінчення якого і захисту магістерської дисертації отримує перший (найвищий) рейтинг і ступінь магістра державного управління, що сприяло його діяльності у Верховній Раді України на посадах консультанта фракції і помічника-консультанта народного депутата України з 1995 р. до 2011 р.. Двічі він проходив стажування в Академії Спілки державних службовців Німеччини (у 1995 р. — Бонн; у 1998 р. — Берлін), тематика яких була присвячена структурі та завданням державного управління Німеччини, а також питанням адміністративної реформи на прикладі східнонімецьких земель. Це дало йому можливість активно застосовувати набуті там знання та досвід у законотворчій діяльності у Верховній Раді України. З 1992 року Віктор Кулинич активно займається розвитком міжнародних громадських зв'язків, бере участь в організації спільних українсько-польських та міжнародних заходів (форумів, семінарів, конференцій, таборувань тощо) у сфері молодіжної співпраці, місцевого самоврядування, економічних і соціальних реформ, розвитку підприємництва, демократизації суспільства та європейської інтеграції. З 2000 року є президент громадської організації «Польсько-Українська Солідарність». З 1999 р. до 2013 р. Віктор Кулинич був постійним головою Центральної контрольно-ревізійної комісії Української Народної Партії (до 2003 р. — Українського Народного Руху), а в 2013—2015 рр. — член Центрального Проводу і голова Ради старійшин Народного Руху України.
Джерела ред.
- Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову. — Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Редакція щорічника «Україна. Наука і культура», Український народний рух. — 2000.
- Поровський М. Тільки РУХом життя і обіймеш… Повість спогад. Рівне: ППЛапсюк, 2009.
- Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову. Видання друге — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана — 2009. − 434 с.
- http://novosti.dn.ua/details/95360/ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кін. 80 -х рр. ХХ ст. Документи і матеріали до 20-ї річниці незалежності України. — Київ: Національна академія наук України Інститут історії НАН України, Галузевий державний архів Служби безпеки України. — 2011. — 502, 586 ст.
- 8-thEurope-Ukraine Forum. Lodz, Poland. Warsaw/Goldruk 2015. — 117
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Нагороди та відзнаки ред.
- «Орден За мужнісь» III ступеня (2009)