Комітет державної безпеки (Болгарія)

Комітет державної безпеки (болг. Комитет за държавна сигурност) або ДС, КДС — орган виконавчої влади в Народній Республіці Болгарії, який поєднував спецслужби та політичну поліцію.

Комітет державної безпеки
Тип спецслужба
Засновано 18 червня 1963
Розпущено 1990
Країна Flag of Bulgaria (1971–1990).svg Народна Республіка Болгарія
Штаб-квартира Софія

СтруктураРедагувати

  • Перше головне управління — зовнішня розвідка. Наступник з 1990 року — Національна служба розвідки
  • Друге головне управління — контррозвідка. Нині — Національна служба безпеки
  • Третє управління — військова контррозвідка
  • Четверте управління
    • Оперативно-технічне (до 1986)
    • Економічне (з 1986)
  • П'яте управління — безпека й охорона (УБО), забезпечувало охорону вищих чиновників та керівників БКП. Нині — Національна служба охорони.
  • Шосте управління — внутрішня безпека та політичний розшук. У теперішній час — Головна дирекція з боротьби з організованою злочинністю. Включало такі відділи:
    • Перший відділ — робота з інтелігенцією. Під його контролем перебували творчі союзи письменників, художників, журналістів, музикантів, перекладачів, кінематографістів.
    • Другий відділ — робота зі студентами.
    • Третій відділ відповідав за духовенство, євреїв, вірменів, білоемігрантів.
    • Четвертий відділ спеціалізувався на організаціях турецьких та македонських націоналістів.
    • П'ятий відділ засилав агентуру до нелегальних політичних партій.
    • Шостий відділ стежив за комуністами, які виявляли маоїзм та антипартійну діяльність.
    • Сьомий відділ відповідав за інформаційний аналіз.
  • Центральна інформаційно-аналітична служба (у 1980-их роках — управління)

СпівробітникиРедагувати

Комісія з розсекречування архівів, яка працювала після падіння режиму Тодора Живкова, показала, що до 10 % чиновників та підприємців сучасної Болгарії входили до числа співробітників (штатних і позаштатних) ДС. Найвідомішим розкритим випадком було досьє президента Болгарії Георгія Пирванова, який працював під псевдонімом Гоце[1].

Відомо багато генералів ДС: Бріго Аспарухов, Георгій Ламбов, Кірчо Кіров, Любен Гоцев, Тодор Бояджиєв.

ДіяльністьРедагувати

ДС була потужною силовою структурою на службі БКП, що здійснювала політичні репресії в ході боротьби з «імперіалістичними шпигунами», «ворогами народу» й «ворогами партії». ДС відома тісними зв'язками з КДБ.

Однією з найважливіших задач болгарського КДБ у перші роки становлення комуністичної влади в країні була боротьба з горянами.

До числа подій, ініційованих та здійснених ДС, належать:

Викликає суперечки участь болгарських спецслужб у замаху на римського папу Іоанна Павла II 1981 року.

Неодноразово висувались міжнародні звинувачення ДС в активній участі в контрабандній торгівлі зброєю, наркотиками, алкоголем, антикваріатом[2][3]

ГоловиРедагувати

# ПІБ Період
1 Димо Дичев 1944-1949
2 Іван Райков 1949-1951
3 Георгій Кумбалієв 1952-1960
4 Ангел Солаков 1960-1969
5 Мірчо Спасов 1969-1973
6 Григор Шопов 1973-1990

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.comdos.bg/images/stories/reshenia/7.pdf[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Кои са на върха на пирамидата на скрития транзит (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 24 вересня 2012. 
  3. Как бяха създадени държавните канали за контрабанда (Bulgarian). DarikNews.net. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 24 вересня 2012. 

ДжерелаРедагувати