Відкрити головне меню

Комі́рка па́м'яті — мінімальний адресований елемент запам'ятовчого пристрою ЕОМ для зберігання 1 байта інформації. Загальне число комірок пам'яті усіх запам'ятовчих пристроїв визначає ємність пам'яті ЕОМ. Найменша ділянка середовища-носія інформації, що дозволяє зберігати одиницю інформації, називається елементом пам'яті (ЕП). В мікроелектроніці кожна з комірок традиційно зберігає по одному біту інформації.

Модуль 1ГБ DDR RAM

Загальні відомостіРедагувати

Комірки пам'яті можуть мати різну ємність (кількість розрядів, довжину). Сучасні запам'ятовуючі пристрої мають розмір комірки пам'яті рівним одній із ступенів двійки: 8 біт, 16 біт, 32 біта, 64 біта. У випадку, якщо загальна довжина елементів пам'яті більша за місткість комірки пам'яті, тоді дані записуються у дві або чотири сусідні комірки пам'яті.

Комірки пам'яті мають адресу (порядковий номер, число) за яким до них можуть звертатися команди процесора. Існує дві основні системи адресації пам'яті: пряма (команда процесора звертається до інформації, яка зберігається в комірці пам'яті) та непряма (команда процесора звертається до адреси комірки пам'яті, в якій зберігається інформація).

Комірки пам'яті, побудовані на напівпровідникових технологіях, можуть бути статичними (енергонезалежними), і динамічними (енергозалежними). За допомогою статичних комірок організуються пристрої ПЗП і ППЗП, за допомогою динамічних — ОЗП.

У 2019 р. у Техаському університеті створені комірки пам’яті завтовшки в один атом — так звані атомристори.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 767 с.