Комерції радник
Комерції радник — почесне звання для підприємців у деяких країнах.
| Комерції радник | |
| Рід діяльності |
підприємець, бізнесмен, донатор  |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} Прусське королівство, .svg){kind=small} Німецький Райх,  Фінляндія і  Російська імперія |
| Нагорода від |
уряд |
| Рівень вище |
таємний комерції радникd |
 Комерції радник у Вікісховищі | |
Австрія
ред.В Австрії існує звання комерції радника (комерційного радника, нім. Kommerzialrat).
Німеччина
ред.Почесний титул комерції радника ( нім. Kommerzienrat ) існував у Німецькій імперії до 1919 року. Їм нагороджувалися підприємці у разі, якщо вони зробили значні «пожертви для загального блага» ( нім. Stiftungen für das Gemeinwohl ). Наступний ступінь — таємний комерції радник ( нім. Geheime Kommerzienrat ) давав право бути прийнятим при дворі, тобто сам нагороджений, його дружина та його дочки могли допускатися до участі у житті княжого двору.
У Російській імперії почесне звання комерції радника було встановлено 27 березня 1800 року для купецтва[1]. Воно прирівнювалося до VIII класу статської служби. 1824 року було встановлено, що звання комерції радника можуть бути удостоєні купці, що загалом пробули в 1-й гільдії 12 років[2]. Найвищим маніфестом від 10 квітня 1832 року (§ 9) було встановлено, що купцеві, наданому в звання комерції радника, дарується спадкове почесне громадянство[3]. У 1836 році спадкове почесне громадянство було даровано вдовам та законним дітям комерції радників[4]. 1854 року сини комерції радників отримали право вступати на державну службу[5].
Усі права і переваги, надані комерції радникам, мали також особи, що мають звання мануфактур-радника, засноване 1 листопада 1810 року[6].
Образ у мистецтві
ред.- Оповідання А. П. Чехова — «Дочка комерції радника».
- У п'єсі Є. Л. Шварца «Снігова королева» є персонаж — комерції радник.
- У п'єсі Р. Гауптмана «Перед заходом сонця» головним персонажем є комерції радник Матіас Клаузен.
- В оповіданні Е. Т. А. Гофмана «Вибір нареченої» один із персонажів — комерції радник Мельхіор Фосвінкель.
Примітки
ред.- ↑ Павел I. Об учреждении для купечества особого отличия под названием Коммерции Советников, и о сравнении оного с восьмым классом статской службы // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXVI, 1800—1801, № 19347 (21 квітня). — С. 102—103.(рос. дореф.)
- ↑ Александр I. Об устройстве гильдий и о торговле прочих состояний // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXXIX, 1824, № 30115 (21 квітня). — С. 588—612.(рос. дореф.)
- ↑ Николай I. Об установлении нового сословия под названием Почетных Граждан // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1833. — Т. VII, 1832, № 5284 (21 квітня). — С. 193—195.(рос. дореф.)
- ↑ О дозволении… пользоваться правом почетного гражданства // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1837. — Т. XI, отделение первое, 1836, № 9231 (21 квітня). — С. 623.(рос. дореф.)
- ↑ О праве сыновей Коммерции Советников поступать на службу // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1837. — Т. XXIX, отделение второе, 1855, № 28763 (21 квітня). — С. 49—50.(рос. дореф.)
- ↑ Александр I. Манифест. О способах к лучшему устройству суконных фабрик // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXXI, 1810—1811, № 24403 (21 квітня). — С. 424—426.(рос. дореф.)
Література
ред.- Коммерции советник // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)