Комерції радник — почесне звання для підприємців у деяких країнах.

Комерції радник
Рід діяльності підприємництво
Країна  Пруссія,  Німецький Райх і  Фінляндія
Рівень вище таємний комерції радникd
CMNS: Комерції радник у Вікісховищі

Австрія

ред.

В Австрії існує звання комерції радника (комерційного радника, нім. Kommerzialrat).

Німеччина

ред.

Почесний титул комерції радника ( нім. Kommerzienrat ) існував у Німецькій імперії до 1919 року. Їм нагороджувалися підприємці у разі, якщо вони зробили значні «пожертви для загального блага» ( нім. Stiftungen für das Gemeinwohl ). Наступний ступінь — таємний комерції радник ( нім. Geheime Kommerzienrat ) давав право бути прийнятим при дворі, тобто сам нагороджений, його дружина та його дочки могли допускатися до участі у житті княжого двору.

У Російській імперії почесне звання комерції радника було встановлено 27 березня 1800 року для купецтва[1]. Воно прирівнювалося до VIII класу статської служби. 1824 року було встановлено, що звання комерції радника можуть бути удостоєні купці, що загалом пробули в 1-й гільдії 12 років[2]. Найвищим маніфестом від 10 квітня 1832 року (§ 9) було встановлено, що купцеві, наданому в звання комерції радника, дарується спадкове почесне громадянство[3]. У 1836 році спадкове почесне громадянство було даровано вдовам та законним дітям комерції радників[4]. 1854 року сини комерції радників отримали право вступати на державну службу[5].

Усі права і переваги, надані комерції радникам, мали також особи, що мають звання мануфактур-радника, засноване 1 листопада 1810 року[6].

Образ у мистецтві

ред.
  • Оповідання А. П. Чехова — «Дочка комерції радника».
  • У п'єсі Є. Л. Шварца «Снігова королева» є персонаж — комерції радник.
  • У п'єсі Р. Гауптмана «Перед заходом сонця» головним персонажем є комерції радник Матіас Клаузен.
  • В оповіданні Е. Т. А. Гофмана «Вибір нареченої» один із персонажів — комерції радник Мельхіор Фосвінкель.

Примітки

ред.
  1. Павел I. Об учреждении для купечества особого отличия под названием Коммерции Советников, и о сравнении оного с восьмым классом статской службы // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXVI, 1800—1801, № 19347 (18 липня). — С. 102—103.(рос. дореф.)
  2. Александр I. Об устройстве гильдий и о торговле прочих состояний // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXXIX, 1824, № 30115 (18 липня). — С. 588—612.(рос. дореф.)
  3. Николай I. Об установлении нового сословия под названием Почетных Граждан // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1833. — Т. VII, 1832, № 5284 (18 липня). — С. 193—195.(рос. дореф.)
  4. О дозволении… пользоваться правом почетного гражданства // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1837. — Т. XI, отделение первое, 1836, № 9231 (18 липня). — С. 623.(рос. дореф.)
  5. О праве сыновей Коммерции Советников поступать на службу // Полное собрание законов Российской империи, собрание второе. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1837. — Т. XXIX, отделение второе, 1855, № 28763 (18 липня). — С. 49—50.(рос. дореф.)
  6. Александр I. Манифест. О способах к лучшему устройству суконных фабрик // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XXXI, 1810—1811, № 24403 (18 липня). — С. 424—426.(рос. дореф.)

Література

ред.