Комарув-Осада

Комарів-Осада
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Замойський повіт
Гміна	Комарув-Осада
Населення	899 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-435
Автомобільний код	LZA
SIMC	0890726
GeoNames	768341
OSM	↑3111916 ·R (Ґміна Комарув-Осада)
	Комарів-Осада Комарів-Осада (Польща)
	Комарів-Осада Комарів-Осада (Люблінське воєводство)

Комарів^[2], або Комарув-Осада (пол. Komarów-Osada) — село в Польщі, у гміні Комарув-Осада Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 899 осіб (2011^[1]).

Історія ред.

Найімовірніше в XIX столітті у селі зведено греко-католицьку церкву^[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Комарів переважно проживали греко-католики, але населення здебільшого розмовляло польською мовою^[3]. 1875 року греко-католицьку церкву переведено на православ'я^[2].

З 30 серпня по 1 вересня 1920 року поляки поблизу села розбили радянські війська в битві під Замостям.

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа^[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	430	89	284	57
Жінки	469	78	253	138
Разом	899	167	537	195

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комарув-Осада

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ ^а ^б ^в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. (пол.)
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[nsp-1] а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[Saładiak-2] а ^б ^в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. (пол.)

[Чубинський-3] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)

[Від_депортації_до_депортації-4] Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]