Коліков Олексій Леонтійович

депутат Верховної Ради УРСР

Олексі́й Лео́нтійович Ко́ліков (березень 1906, Лисичанськ, Катеринославська губернія — невідомо) — український радянський партійний діяч, голова Чернівецького облвиконкому, депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань.

Коліков Олексій Леонтійович
Народивсяберезень 1906
Лисичанськ, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померневідомо
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська СРР
 СРСР
Діяльністьдержавний діяч
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнябригадний комісар
ПартіяВКП(б)
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора — 1948Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

ред.

Народився у березні 1906 року в родині шахтаря у селі Лисичанськ, тепер місто Лисичанськ, Луганська область, Україна. Закінчив чотири класи сільської школи.

З тринадцяти років розпочав трудову діяльність. У 1919–1921 роках — коногон шахти. Потім був учнем токаря.

У 1924 році вступив до комсомолу. У 1924–1926 роках — учень школи фабрично-заводського навчання на шахті, здобув спеціальність токаря. Працював токарем шахтно-механічної майстерні, обирався членом бюро Лисичанського районного комітету ЛКСМУ.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1928 року працював у Лисичанському районному комітеті професійної спілки гірників на Донбасі.

З 1930 року навчався у Київському машинобудівному інституті, обирався секретарем факультетського партійного бюро.

У 1933–1935 роках — заступник начальника політичного відділу Серахської машинно-тракторної станції Туркменської РСР.

У 1935–1938 роках — в управлінні народногосподарського обліку міста Києва.

У 1938 — листопаді 1939 року — в.о. секретаря виконавчого комітету Київської обласної ради.

Після приєднання Західної України до УРСР, постановою Політбюро ЦК КП(б) України (№ 860-оп) 27 листопада 1939 року був призначений заступником голови Дрогобицького обласного виконавчого комітету.

У листопаді 1939 — серпні 1940 року — заступник голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих.

20 серпня 1940 — липні 1941 року — голова виконавчого комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудящих.

12 січня 1941 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Сторожинецькому першому виборчому округу № 392 Чернівецької області.

З червня 1941 року — у Червоній армії. У 1942 році був помічником члена Військової ради Північно-Кавказького фронту Лазаря Кагановича.

З травня 1944 по 13 серпня 1948 року — голова виконавчого комітету Чернівецької обласної ради депутатів трудящих.

9 лютого 1947 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР другого скликання по Сторожинецькому міському виборчому округу Чернівецької області.

З 1948 по січень 1950 року — голова президії Ровенської обласної ради промислової кооперації (облпромради).

З січня 1950 по грудень 1953 року — начальник політичного сектору Ровенського обласного управління сільського господарства.

У 1960-х роках працював директором Ровенського льонокомбінату Ровенської області.

Військове звання

ред.
  • бригадний комісар

Нагороди

ред.

Джерела

ред.