Колібрі-смарагд вузькохвостий
| Колібрі-смарагд вузькохвостий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Вузькохвостий колібрі-смарагд (зверху) і золотохвостий колібрі-смарагд (знизу)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Chlorostilbon stenurus (Cabanis & Heine, 1860) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Panychlora stenura Chlorostilbon stenura | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-смара́гд вузькохвостий[2] (Chlorostilbon stenurus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі.
Опис ред.
Довжина самців становить 8,5-9 см, самиць 7,5-8 см, вага 3,2-3,6 г. У самців номінативного підвиду лоб і тім'я зелені, блискучі. Верхня частина тіла і надхвістя трав'янисто-зелені, блискучі. Нижня частина тіла і боки райдужно-зелені. Хвіст роздвоєний, темно-зелений. Крайні стернові пера дуже малі, мають форму стилета. Дзьоб короткий, прямий, чорний. Самці підвиду C. s. ignotus є меншими, ніж представники номінативного підвиду, верхня частина тіла у них більш жовтувато-зелена, хвіст у них більш тьмяний. темно-зелений.
У самиць тім'я темно-зелене з бірюзовим відтінком, верхня частина тіла і надхвістя темно-зелені. Підборіддя коричнювате, горло білувате, решта нижньої частини тіла більше темна. Хвіст роздвоєний, центральні стернові пера сині з металевим відблиском, наступні пера біля основи зелені, металево-блискучі, на кінці коричневі, кінчики у них білі, дві крайні пари стернових пер біля основи сірі, на кінці темно-сині, кінчики у них білі. За очима білі смуги. Дзьоб дещо вигутий. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. s. stenurus (Cabanis & Heine, 1860) — Анди на північному сході Колумбії (Норте-де-Сантандер) і на північному заході Венесуели (гори Кордильєра-де-Мерида в штатах Трухільйо, Мерида, Тачира);
- C. s. ignotus Todd, 1942 — гори на північному сході Венесуели в штаті Лара, на схід від озера Маракайбо.
Поширення і екологія ред.
Вузькохвості колібрі-смарагди живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і в чагарникових заростях, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих рослин з родин вересових, маренових, геліконієвих і геснерієвих і з роду Inga, а також комахами, яких ловлять в польоті. Шукають їжу на висоті від 0,6 до 4 м над землею. Гніздяться у вересні-листопаді. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і лишайників, розміщується на дереві або в чагарниках, на висоті 1-2 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Chlorostilbon stenurus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 жовтня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |