Колібрі-манго шилодзьобий
Колібрі-манго шилодзьобий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Avocettula recurvirostris (Swainson, 1822) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Trochilus recurvirostris Anthracothorax recurvirostris | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ма́нго шилодзьобий[2] (Avocettula recurvirostris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Шилодзьобий колібрі-манго (Avocettula).
Опис
ред.Довжина птаха становить 8-10 см, довжина крила 52 см, довжина хвоста 29 мм, вага 4,3 г. У самців верхня частина тіла темно-бронзово-зелена. Горло і груди блискучі, смарагдово-зелене, середина живота чорна. Центральні стернові пера темно-чорнувато-зелені, крайні стернові пера зверху фіолетові, знизу пурпурово-мідно-червоні. Крила чорнувато-фіолетові. Дзьоб короткий з різко вигнутим кінчиком, чорний, довжиною 15 мм. Лапи чорні.
У самиць верхня частина тіла, верхні покривні пера крил і боки зелені або синьо-зелені. Нижня частина тіла біла, від підборіддя до гузки іде чорна смуга. Верхня частина хвоста зелена, нижня сталево-синя, дві пари крайніх стернових пер мають білі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак нижня сторона хвоста у них мідно-червона.
Поширення і екологія
ред.Шилодзьобі колібрі-манго мешкають на сході Венесуели, в Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані і Бразилії (від Акрі до Токантінса і Мараньяна), в також на сході Еквадору в басейні річки Напо. Вони живуть у вологих саванах, на узліссях вологих тропічних лісів, в заростях поблизу виходів на поверхню гранітових скель і поблизу річок. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.
Шилодзьобі колібрі-манго живляться нектаром квітучих чагарників з родів Clusia і Dioclea , рухаючись за певним маршрутом, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з нижньої сторони листя. Іноді вони проколюють квітку біля основи, "викрадаючи" нектар. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, в Суринамі він триває з вересня по грудень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з 'мяких рослинних волокон і павутиння, прикріплюється до горизонтальної гілки, на висоті від 5 до 12 м над землею. В кладці 2 яйця.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Avocettula recurvirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 07 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |