Колібрі-манго зеленогорлий
| Колібрі-манго зеленогорлий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець зеленогорлого колібрі-манго
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anthracothorax viridigula (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus viridigula | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ма́нго зеленогорлий[2] (Anthracothorax viridigula) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Таксономія
ред._(7175947306).jpg)
Зеленокрилий колібрі-манго був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[4][5]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Trochilus largipennis у своїй праці «Planches Enluminées»[6]. Пізніше вид був переведений до роду Колібрі-манго (Anthracothorax), введеного німецьким натуралістом Фрідріхом Бойє[en] у 1831 році[7]. Зеленокрилий колібрі-манго є типовим видом цього роду.
Опис
ред.Довжина птаха становить 10,5—12,5 см, самці важать 7,5—8,5 г, самиці 6 г. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, горло нижня частина тіла зелені, блискучі, по центру грудей і живота проходить оксамитово-чорна смуга. Центральні стернові пера темно-коричневі або зелені, решта фіолетові, блискучі, крайні стернові пера мають темно-сірі кінчики. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб довгий, чорний, дещо вигнутий.
У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців. Нижня частина тіла у них переважно біла, по її центру від підборіддя до живота проходить оксамитово-чорна смуга. Хвіст такий же, як у самців, однак крайні стернові пера мають білі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак підборіддя і нижня частина тіла у них каштанові.
Поширення і екологія
ред.Зеленогорлі колібрі-манго мешкають в прибережних районах Південної Америки, від північно-східної Венесуели (на схід від півострова Парія[en]) через Гаяну, Суринам і Французьку Гвіану до бразильського штату Мараньян, а також в долині Амазонки на захід до гирла Ріу-Негру і на острові Тринідад[8][9]. Вони живуть в мангрових лісах, у вологих саванах та в інших заболочених ландшафтах, місцями порослих високими деревами, на висоті до 500 м над рівнем моря.
Зеленогорлі колібрі-манго живляться нектаром квітучих дерев, зокрема з родів Erythrina, Caesalpinia, Tabebuia, Cordia і Spathodea, а також комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Самці захищають кормові території. Гніздування відбувається протягом всього року, в Гаяні переважно з січня по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується на дереві, на висоті понад 10 м над землею. В кладці 2 білих яйця розміром 16,5×9,5 мм і вагою 0,71 г. Інкубаційний період триває 14—15 днів. Пташенята покидають гніздо через 24—25 днів після вилуплення, однак самиці продовжують піклуватися про них ще 3—4 тижні. Птахи набувають статевої зрілості у віці 2 років.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Anthracothorax viridigula: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le colibri à cravate verte. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 77.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Colibri à gorge vert, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 671 Fig. 1.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 41, Number 671 Fig. 1.
- ↑ Boie, Friedrich (1831). Bemerkungen über Species und einige ornithologische Familien und Sippen. Isis von Oken (нім.). 24. Cols 538–548 [545].
- ↑ Kenefick, Martyn (22 вересня 2020). Species lists of birds for South American countries and territories: Trinidad and Tobago. South American Classification Committee of the American Ornithological Society.
- ↑ Official checklist of Trinidad & Tobago (PDF). Trinidad & Tobago Rare Birds Committee. March 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.
Джерела
ред.- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
Посилання
ред.- Stamps (for Suriname) with RangeMap
- Green-throated Mango photo gallery VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |