Колібрі-манго антильський
| Колібрі-манго антильський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець антильського колібрі-манго
 Самиця антильського колібрі-манго
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anthracothorax dominicus (Linnaeus, 1766)[2][3][4] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus dominicus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ма́нго антильський[5] (Anthracothorax dominicus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[6]. Мешкає на Гаїті. Пуерто-риканські колібрі-манго раніше вважалися конспецифічними з антильськими колібрі-манго, однак були визнані окремим видом.
Опис
ред.Довжина птаха становить 11—13,5 см, самці важать 6—8,2 г, самиці 4—7 г. У самців верхня частина тіла металево-зелена. Підборіддя і гордо металево-зелена, решта нижньої частини тіла оксамитово-чорна з синюватим відтінком. Хвіст фіолетовий, внутрішні опахала стернових пер мідні, кінчики у них синювато-чорні. Дзьоб дещо вигнутий, чорний.
У самиць верхня частина тіла зелена, блискуча, за очима білі плямки. Нижня частина тіла сіра, живіт сірувато-білий. Хвіст червонувато-пурпуровий з широкими чорними плямами на кінці, крайні стернові пера білі кінчики. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак по центру нижньої частини тіла у них іде чорна смуга.
Поширення і екологія
ред.Антильські колібрі-манго мешкають на острові Гаїті та на сусідніх островах Ваш[en], Тортуга, Гонав і Беата. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема на узліссях тропічних лісів, на галявинах, у вторинних лісах і рідколіссях, в прибережних чагарникових заростях, на тінистих кавових плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема з родів Cordia, Inga, Melocactus, Bauhinia, Ipomoea, Hibiscus, Erythrina, Sabinea, а також комахами, яких ловлять в польоті і павуками, яких збирають з листя і кори. Самці захищають кормові території. Гніздування відбувається протягом усього року. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон і павутиння, зовні покривається лишайниками і корою, розміщується на дереві або в чагарниках. У кладці 2 яйця.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Anthracothorax dominicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 23 листопада 2022
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 672—373, Plate 35 fig 4.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 191.
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1945). Check-List of Birds of the World. Т. 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 26.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |