Колібрі-кокетка золотовусий
| Колібрі-кокетка золотовусий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Lophornis ornatus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus ornatus Boddaert, 1783 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-коке́тка золотовусий[2] (Lophornis ornatus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 6,8-7 см, вага 2,3-2,8 г. У самців тім'я райдужно-зелене, на ньому є довгий рудий чуб. Верхня частина тіла мідно-зелена, на надхвісті білувата смуга, помітна в польоті. Верхні покривні пера хвоста фіолетові, центральні стернові пера бронзово-зелені, крайні стернові пера рудувато-коричневі, поцятковані бронзово-зеленими плямами. Горло смарагдово-зелене, решта нижньої частини тіла блідо-зелена. На щоках і шиї з боків є довгі пучки рудувато-коричневого пір'я, біля основи вони поцятковані блискучими зеленими плямками. Дзьоб прямий, червоний з чорним кінчиком, довжиною 10 мм.
У самиць чуб і пучки на щоках відсутні, надхвістя у них охристе, нижня частина тіла рудувато-коричневе, живіт блідіший, боки зелені. Хвіст переважно бронзово-зелений з темною смугою на кінці і білим кінчиком. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак горло у них білувате, поцятковане невеликими темними плямками.
Таксономія ред.
Золотовусий колібрі-кокетка був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[4][5]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Trochilus ornatus у своїй праці «Planches Enluminées»[6]. Пізніше вид був переведений до роду Колібрі-кокетка (Lophornis), введеного французьким орнітологом Рене Прімевером Лессоном у 1829 році[7]. Золотовусий колібрі-кокетка є типовим видом цього роду.
Поширення і екологія ред.
Золотовусі колібрі-кокетки мешкають в центральній і східній Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, на півночі Бразильської Амазонії (від Рорайми до Амапи), а також на півночі Венесуели (північний схід Ансоатегі, північ Монагаса, Сукре) і на острові Тринідад. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в галерейних лісах, на плантаціях і полях, в саванах. Зустрічаються на висоті до 950 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 500 м над рівнем моря.
Золотовусі колібрі-кокетки живляться нектаром квітучих рослин з родин акантових, ластівневих (зокрема нектаром ваточника), айстрових, молочайних, бобових (зокрема нектаром Cajanus cajan), глухокропивних, марантових, миртових, маренових і вербенових. Вони віддають перевагу квітами з невеликими віночками, бідним на нектар, які зазвичай запилюються не іншими колібрі, а комахами. В пошуках нектару птахи переміщуються по певному марштруту, коромові території не охороняють. Крім того, вони доповнюють свій раціон комахами, яких ловлять в польоті.
Сезон розмноження на Тринідаді припадає на сухий сезон з січя по квітень, в Гаяні з грудях по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з тонких, м'яких волокон, розміщується на висоті 2 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lophornis ornatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 листопада 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1781). Le hupecol. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 24—25.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Oiseau mouche dit le hupecol, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 640 Fig. 3.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 39, Number 640 Fig. 3.
- ↑ Lesson, René P. (1829). Histoire naturelle des Oiseaux-Mouches. Paris: Arthus Bertrand. с. xxxvii.
Джерела ред.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
Посилання ред.
- Stamps (for Guyana, Suriname, Trinidad and Tobago)
- Tufted coquette photo gallery VIREO Photo-High Res
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |