Вікіпедія

Колсон Вайтгед

американський письменник
(Перенаправлено з Колсон Вайтхед)

Колсон Вайтгед (англ. Colson Whitehead; нар. 6 листопада 1969(19691106), Нью-Йорк) — американський письменник. Насамперед відомий як автор романів «Інтуїціоніст»[en] (1999) та «Підземна залізниця» (2016), який вже наступного року здобув Національну книжкову премію[en] та Пулітцерівську премію (2017, 2020)[4]. Окрім художніх творів, Вайтгед також написав дві книги в жанрі нехудожньої літератури, а 2007 року навіть став лауреатом Стипендії Мак-Артура.

Колсон Вайтгед
англ. Colson Whitehead
Колсон Вайтгед на Техаському книжковому фестивалі (2001)
Ім'я при народженніангл. Arch Colson Chipp Whitehead
ПсевдонімColson Whitehead
Народився6 листопада 1969(1969-11-06)[1] (55 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна США
Національністьафроамериканці[2]
Діяльністьпрозаїк-романіст, журналіст, літературний критик
Сфера роботилітература[3] і журналістика[3]
Alma materГарвардський університет і Trinity Schoold
ЗакладПринстонський університет
Мова творіванглійська
Magnum opus«Підземна залізниця»
Нагороди
Сайт: colsonwhitehead.com
CMNS: Колсон Вайтгед у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайтгед.

Життєпис

ред.

Народився 6 листопада 1969 року в Нью-Йорку, але своє дитинство провів на Мангеттені. Навчався у школі Трініті, що знаходилася на Мангеттені. 1991 року закінчив Гарвардський університет. Навчаючись у виші потоваришував з поетом Кевіном Янґом[en][5]. Почавши свою трудову діяльність на посаді колумніста з поп-культури в щотижневій газеті «The Village Voice», здійснив перші спроби написання художньої літератури.[6][7]

1999 року світ побачив його дебютний роман «Інтуїціоніст»[en], який розповідав про інспектора Лілу Мей Вотсон, що намагається вияснити причину падіння ліфту, який вона нещодавно оглянула.

2001 року вийшов роман «Дні Джона Генрі»[en], одна з інтерпретацій історії про колійника Джона Генрі, який переміг у змаганні з паровим молотом, але, зрештою, помер від виснаження. Події роману відбуваються сто років по тому, коли журналіст Дж. Саттер навідується на фестиваль пам'яті легендарного колійника.

Наступний роман «Апекс приховує рану»[en] побачив світ аж 2006 року та розповідав про номенклатурного консультанта, який має зважити всі за і проти запропонованих йому варіантів для зміни назва міста.

2009 року вийшов роман «Саґ Гарбар»[en] про те як, у 1980-х двоє чорношкірих братів проводять свої літні канікули у Сан Гарбарі, місті, де головною мірою проживає біле населення. 2011 року письменник видав постапокаліптичний роман «Зона один»[en] про вірус, що інфікує людей та перетворює їх на зомбі.

2016 року світ побачив роман «Підземна залізниця», що розповідав про двох рабів, яким вдається втекти з плантацій Джорджії завдяки таємничій системі під назвою «Підпільна залізниця». Книга принесла авторові цілу низку нагород: Національну книжкову премію[en] (2016), Медаль Ендрю Карнегі (2017), Премію Артура Кларка (2017).

У липні 2019 року вийшов його сьомий роман — «Нікелеві хлопці», який засновано на правдивій історії про Флоридську школу для хлопців, куди за незначні правопорушення потрапляли діти, а відтак страждали від жорстокого поводження з ними. Паралельно з публікацією «Нікелевих хлопців», Вайтгед з'явився на обкладинці журналу «Тайм» (8 липня 2019 року) з підзаголовком «Американський оповідач історій». 2020 року «Нікелеві хлопці» здобули для письменника Пулітцерівську премію. 2022 року оголошено про майбутню однойменну екранізацію твору.

14 вересня 2021 року світ побачив його восьмий роман — «Гарлемський шафл», що розповідає про Гарлем 60-х років. У липні 2023 вийшло продовження саги — «Маніфест пройдисвіта».

Переклади українською

ред.
  • Колсон Вайтгед. Підземна залізниця. — Book Chef, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7347-46-9.
  • Колсон Вайтгед. Підземна залізниця. — Book Chef, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7347-59-9.
  • Колсон Вайтгед. Нікелеві хлопці. — книголав, 2022. — 216 с. — ISBN 978-617-8012-12-0.

Бібліографія

ред.

Романи

ред.
  • The Intuitionist (1999) — «Інтуїціоніст»;
  • John Henry Days (2001) — «Дні Джона Генрі»;
  • Apex Hides the Hurt (2006) — «Апекс приховує рану»;
  • Sag Harbor (2009) — «Саг Гарбар»;
  • Zone One (2011) — «Зона один»;
  • The Underground Railroad (2016) — «Підземна залізниця»;
  • The Nickel Boys (2019) — «Нікелеві хлопці»;
  • Harlem Shuffle (novel)|Harlem Shuffle (2021) — «Гарлемський шафл»;
  • Crook Manifesto (2023) — «Маніфест пройдисвіта».

Нехудожня література

ред.
  • The Colossus of New York (2003)
  • The Noble Hustle: Poker, Beef Jerky & Death (2014)

Примітки

ред.
  1. ↑ Maus D. C. Understanding Colson Whitehead — 2 — С. 2. — ISBN 978-1-64336-175-8
  2. ↑ BlackPast.org — 2004.
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Оргкомітет Пулітцерівської премії, однієї з найпрестижніших у США в галузі журналістики й літератури, назвав найкращим романом 2020 року книгу Колсона Вайтгеда “Хлопці з Нікелевої академії”. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  5. ↑ Purcell, Andrew (20 травня 2017). Colson Whitehead: 'The truth of things, not the facts'. Western Advocate (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  6. ↑ Colson Whitehead in Encyclopedia of Contemporary Writers and Their Works. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
  7. ↑ The Encyclopedia of Twentieth-Century Fiction. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колсон_Вайтгед&oldid=43339185