Коломієць — старовинний козацький рід із Західної України. За сімейною легендою, рід походить від запорізького отамана Хвидини (Фидини) Коломійця.

Коломійці (рід)
Рід Коломійці
Титул Козацька полкова старшина, Сотники, Козацька сотенна старшина, Дворяни Російської імперії
Період з XV століття
Місце походження Західна Україна, з кінця XVI століття Наддніпрянська Україна
Держава Гетьманщина, Російська імперія
Гілки роду Лукашевичі, Коломійцеви
Споріднені роди Платон, Богдановські, (Кулябки?), (Значко-Яворські?)
Військова діяльність Боротьба з татарами та турками в XVI—XVIII ст. Управління Запорізькою Січчю. Керування сотнями Переяславського та Лубенського козацьких полків.
Релігійна діяльність Побудова храмів та монастирів в Лівобережній Україні
Військові нагороди чини кошових отаманів, сотників та військових товаришів

Історія

ред.

Походить рід із багатих купців міста Коломиї. Відносилися до дрібної руської шляхти. Після введення Магдебурського права, займали посади в Коломийському магістраті. У XVI—XVII століттях Коломия зазнала значних руйнувань від частих турецьких і татарських нападів. Втративши усе, Коломійцям прийшлося тікати на Січ. Імовірно, усі наступні представники роду брали участь у всіх козацьких повстаннях(Наливайка, Косинського, Федоровича і т. д.) і не раз займали високі посади на Січі.

Родовід

ред.

XIV—XVII століття

ред.

I

  • Коломієць Хвидина(Фидина) — запорізький отаман, Брав участь у поході на Москву на стороні Польщі у 1581 році.

II

  • Коломієць Анцрій(Андрій) — за однією з версій, є сином Фидини, по іншій братом, а третя версія — батько. Теж брав участь у поході на Москву, разом з Фединою у 1581 році.

Середина XVII—XIX століття

ред.

III

  • Коломієць Андрій (Андрійович?) — учасник Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького.

IV

  • Коломієць Юрій Андрійович — сотник 1-ї Переяславської сотні у 1676—1680рр.
  • Коломієць Василь Андрійович — сотник 1-ї Переяславської сотні у 1685—1690рр.

V

  • Коломієць Остап Юрійович — згадується як заможний козак (імовірно значковий товариш).
  • Коломієць Кіндрат Юрійович
  • Коломієць Прокіп Васильович
  • Коломієць (Коломійченко) Лука (Лукаш) Васильович (1676—1736) — переяславський полковий хорунжий (1712), переяславський полковий осавул (1714—1725; 1729—1734), наказний переяславський полковник (1721; 1722; 1723; 1729), переяславський полковий обозний (1735). Очолював Переяславський полк у Польському поході (1733). Взяв участь у війні з Туреччиною (1735—1739) і загинув 1735 р. у Кримському поході. Його сини, Григорій та Михайло, а також онуки носили прізвище Лукашевичів. Через шлюб сина Григорія породичався з Яковом Рустановичем, переяславським полковим суддею, а завдяки шлюбу доньки Євдокії став тестем Олександра Даниловича Солонини (київського полкового судді). Заснував рід Лукашевичі.

VI

  • Коломієць Яків Остапович (1701—?) — пробув на Січі козаком (?—1741), значковий товариш Переяславського полку (1767—1775), військовий товариш (1775—1783).
+ Ірина Григорівна N (нар. 1731) — донька козака.
  • Коломієць Ілля Остапович — військовий товариш.
  • Коломієць Григорій Остапович — військовий товариш.
  • Коломієць Іван Кіндратович (1710—1766) — значковий товариш Переяславського полку.
+ Євдокія Якимівна N (1715—?)
  • Коломієць Самійло Кіндратович (1706—1766) — значковий товариш Переяславського полку.
1)+ Гафія NN (1708—1739)
2)+ Стефанія Павлівна N (1714—?)
  • Коломієць Федір Кіндратович (1726—1766) — значковий товариш Переяславського полку.
+ Марія Яківна N (1725—?)

VII

  • Коломієць Іван Ілліч (?—1741—1775—?) — значковий товариш Переяславського полку (1767), військовий товариш(1775).
+ Ганна Олексіївна Платон — донька козака.
  • Коломієць Максим Григорович — значковий товариш Переяславського полку (1767).
  • Коломієць Петро Самійлович (1742—?) — значковий товариш Переяславського полку (1767).
  • Коломієць Семен Григорович — значковий товариш Переяславського полку (1767).
  • Коломієць Яків Григорович — значковий товариш Переяславського полку. Військовий товариш. Підписав наказ переяславського шляхетства Комісії (1767).
  • Коломієць Яків Ілліч — значковий товариш Переяславського полку (1767).
  • Федір Коломієць — військовий товариш Лубенського полку. Був у 1-й армії (1779). У 1771 році отримав село Березоточа.
+ NN (Кулябка?) або NN (Богдановська?)

VIII

  • Коломієць Іван Іванович (1755 — ?) — значковий товариш Переяславського полку (1782).
  • Коломієць Кирило Іванович (1753—?) — значковий товариш Переяславського полку (1771—1780), військовий товариш (1780—?).
  • Коломієць Максим Іванович (1753—1783) — значковий товариш Переяславського полку (1782—1783).
  • Коломієць Марко Якович — син значкового товариша. Значковий товариш Переяславського полку (1775).
  • Коломієць Федір Іванович
  • Коломієць Федір Іванович
  • Коломієць Данило Іванович
  • Коломієць Василь Іванович
  • Коломієць (Коломійцев) Данило Федорович (1763—?) — син військового товариша. Полковий копіїст (1771), підканцелярист (1780), канцелярист полковий (1781), сотенний отаман (1782), значковий товариш Миргородського полку (1782). Заснував дворянську лінію Коломійців — Коломійцеви.
  • Коломієць Яків Федорович (1760—1830) — військовий товариш Лубенського полку. Корнет. Учасник походів 1782—1783.

IX

  • Коломієць ? Якович (1790?—?)

XIX—XX століття

ред.

X

  • Коломієць Василь (1815?—?)

X

  • Коломієць Михайло Васильович (1845?—?) — чумак, багатий селянин села Березоточа.
  • Коломієць Олексій Васильович

XI

  • Коломієць Данило Михайлович (1875—1933) — син чумака. Чумак.
+N Домаха N
  • Коломієць Пилип Михайлович — чумак.
  • Коломієць Іван Олексійович — козак. Церковний староста Покровської церкви в селі Березоточа.

XX століття

ред.

XII

  • Коломієць Пилип Данилович
  • Коломієць-Михайленко Марія Данилівна
  • Коломієць Микола Данилович
  • Коломієць Роман Данилович — репресований НКВС
  • Коломієць Параска Пилипівна
  • Коломієць Дунька Пилипівна
  • Коломієць Марія Пилипівна

Можлива спорідненість

ред.

Коломієць Семен — значковий товариш Ніжинського полку.

Коломієць Степан — хорунжий Березанської сотні (1762—1767).

Коломієць (Коломійченко) Михайло — хорунжий Березанської сотні (1758—1759).

Коломієць Федір — значковий товариш Великобудищанської сотні Полтавського полку (1731).

Маєтки

ред.

Представники роду Коломієць мали багато маєтків та дворів на Переяславщині та Полтавщині. Ось деякі з них:

Сучасність

ред.

Нащадки цього роду і досі є в Україні. І вже мають синів та онуків.

Дослідники

ред.

Спочатку дослідником роду був його сучасник, син Коломійця Пилипа — Микола та Андрій. Після його смерті в 2008 році, справу дослідження продовжив онук його брата Григорія — Владислав.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Офіційний вебсайт Українського інституту національної пам'яті: «Неурядова старшина Гетьманщини»
  • Заруба. В.М.Козацька старшина гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки.
  • Коломієць. М. П..Сімейний родовід Коломійців.