Колодницькі

Колодницькі (пол. Kłodniccy) — український шляхетський рід гербу Сас.

Колодницькі (рід)
Герб Сас
Опис герба: у блакитному полі — золотий півмісяць, обернений ріжками вгору, над ним, між двома золотими зірками — срібна стріла, скерована гострим кінцем угору. У нашоломнику — 7 павиних пер, простромлених срібною стрілою ліворуч.
Місце походження:	Колодниця, Львівська область,  Україна
Підданство:	Галицько-Волинське князівство  Королівство Польське (1385—1569) Річ Посполита  Австрійська імперія  Австро-Угорщина Гетьманщина Російська імперія

Назва

Прізвище походить від назви родового гнізда — села Колодниця.

Історія роду

Рід бере свій початок від руського православного шляхетського роду Тустанівських. У 1387 р. засновники роду Юрко і Ананій Доброславичі отримали від королеви Ядвіги Тустановичі з монастирем у Бориславі. На початку XV ст. власність Тустанівських охоплювала землі, що простягалися із заходу на схід від Борислава до Кропивника до Довголуки та Монастирця, загальною площею близько 150 км².

В першій половині XV ст. рід складався з восьми братів – Пилипа-Лацька, Каленика, Ілька, Івана, Яцька, Гриця, Машка і Дашка. Після поділу маєтків Іван отримав Кропивник, таким чином заснувавши рід Кропивницьких. Грицько отримує Борислав і засновує рід Бориславських. Одночасно Пилип-Лацко осідає в Колодниці й з 1462 р. та називає себе "Laczko de Clodnicza", або "Philipius Laczko de Clodnicza", заснувавши рід Колодницьких.

У середині XV століття Колодницькі змінюють свою конфесію з православ'я на католицизм. Як і більшість родів, у XVIII і ХІХ століття Колодницькі належать до дрібної шляхти, проте велика частина роду продовжують підтверджувати своє шляхетське походження, як на теренах Автрійської монархії, так і в російському дворянстві на Волині, Київщині та Поділлі.