Коли втомлюся я життям щоденним…

«Коли втомлюся я життям щоденним…» — вірш Лесі Українки.

Коли втомлюся я життям щоденним…
АвторЛеся Українка
Моваукраїнська
Написано1890
Опубліковано«На крилах пісень»
Видання1893

S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, стор. 14 — 15. Автограф — ІЛІШ, ф. 2, № 11, стор. 26 — 29. Між автографом і першодруком — ряд суттєвих різночитань. До київського видання збірки «На крилах пісень» 1904 р. Леся Українка твір не включила.

Літературознавці називають цей вірш єдиним у Лесі Українки описом оптимістичного вільного світу, яким керує істина.[1] На думку Бориса Шалагінова, вірш перегукується та полемізує з сонетом 66 Вільяма Шекспіра.[2]

Примітки

ред.
  1. Жванія Л. Істина як філософська категорія у вторчомі доробку Тарса Шевченка і Лесі Українки [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.] // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 17. — С. 218—232.
  2. Шалагінов, Б. Шекспірівські ремінісценції в ліриці Лесі Українки// Українська мова і література в школах України. — 2016. — № 10. — С. 11-13

Література

ред.
  • Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 57 — 58.
  • Коли втомлюся я життям щоденним…. Леся Українка. Енциклопедія життя і творчості. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 30 грудня 2020.