Козленко Олександр Якович

Олександр Якович Козленко (20 вересня 1920 році, Одеса — 26 квітня 1993, Одеса) — український радянський педагог, учасник Другої світової війни. Відмінник народної освіти УРСР. Його називали «Одеським Макаренко»[1].

Козленко Олександр Якович
рос. Александр Яковлевич Козленко
Народився 20 вересня 1920(1920-09-20)
Одеса
Помер 26 квітня 1993(1993-04-26) (72 роки)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Відомий завдяки педагог
Alma mater Одеський університет

Біографія ред.

Олександр Козленко народився 20 вересня 1920 року в Одесі.

Після закінчення школи працював піонервожатим, начальником піонерського табору, вихователем в дитячому містечку ім. Комінтерна. Навчався на історичному факультеті Одеського державного університету, який закінчити не дозволила війна.

На фронт не взяли через поганий зір. Олександр Якович переїжджає до Чкаловської області, де у віці 21 рік стає директором середньої школи.

16 січня 1943 року йому добровольцем вдалося потрапити на фронт. Учасник Смоленської, Оршанської, Люблін-Брестської, Вісло-Одерської, Варшавсько-Познанської та Берлінської наступальних операцій. Військовий перекладач 491 Неманського ордена Червоного Прапора стрілецького полку 159 Червонопрапорної Вітебської орденів Суворова і Кутузова ІІ ст. стрілецької дивізії. Після закінчення війни служив у Групі Радянських військ в Німеччині, був одним з організаторів і начальником видавництва газети «Щоденний огляд» («Тегліхе Рундшау») для німецького населення. У 1945 році був одним з організаторів дитячого будинку для німецьких дітей сиріт в передмісті Берліна. У червні 1946 року переходить на роботу в Головний штаб Радянської Військової Адміністрації старшим інструктором відділу агітації і пропаганди спеціального відділу Політуправління.

У 1945 році був організатором дитячого будинку для сиріт поблизу Берліна. Уже в листопаді 1946 року він повертається в рідну Одесу закінчує освіту в Одеському університеті ім. І. І. Мечникова.

З 1947 року працює в системі освіти Одеського регіону. Заступник директора з педагогічної роботи дитячого будинку № 2 в Балті, інспектор сектора дитячих будинків Обласного відділу народної освіти Одеської області.

З 1952 року завуч середньої школи № 122, з 1956 р по 1969 р директор середньої школи № 21, з 1969 р по 1984 р директор середньої школи № 122. А після цього з 1984 до самої смерті пропрацював інспектором райвно.

Помер 26 квітня 1993 року. Похований в Одесі.

Громадська діяльність ред.

Обирався депутатом Центральної райради Одеси багатьох скликань. Голова комісії у справах неповнолітніх при Центральному райвиконкомі. Член товариства істориків при Одеському археологічному музеї.

Нагороди ред.

Пам'ять ред.

18 травня 2017 року на фасаді Одеської школи № 122 по вул. Старопортофранківській, 45 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Олександру Яковичу Козленко[2]. Меморіальна дошка встановлена ​​згідно з розпорядженням Одеського міського голови та ініціативи Історико-топонімічної комісії. На відкритті був присутній онук Павло Юхимович і правнуки Михайло і Даніель, а також колишні учні, колеги по громадській роботі, викладачі та директори шкіл[3]. Як відзначили в мерії: Це перша меморіальна дошка в Одесі, увічнила пам'ять про педагога, який присвятив педагогічній діяльності більше 50 років життя, дав путівку в життя тисячам юнаків і дівчат, був мудрим і досвідченим наставником для багатьох вчителів, які згодом очолили школи в нашому місті

Примітки ред.

  1. В Одессе открыли мемориальную доску «одесскому Макаренко». Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 17 Лютого 2020. 
  2. 21.05.2017г. Мемориальная доска Козленко А. Я. Архів оригіналу за 1 Жовтня 2019. Процитовано 17 Лютого 2020. 
  3. В Одессе увековечили память известного педагога. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 17 Лютого 2020.