Кожевников Олексій Венедиктович
| Олексій Венедиктович Кожевніков | ||||
|---|---|---|---|---|
| Алексей Венедиктович Кожевников | ||||
 | ||||
| Народився | 6 (18) березня 1891 Хабази (Уржумський повіт В'ятської губернії) | |||
| Помер | 5 січня 1980 (88 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство | Російська імперія→ СРСР | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | письменник, новеліст | |||
| Alma mater | Вищий літературно-художній інститутd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1925 — 1980 | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | роман, повість[d] і оповідання | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Премії |
| |||
|
| ||||
Олексі́й Венеди́ктович Коже́вников (*6 (18) березня 1891, Хабази — †5 січня 1980) — російський радянський письменник. Здебільшого писав про соціалістичне будівництво. Входив до московського літературного об'єднання «Кузня».
Життєпис
ред.Олексій Кожевников народився дев'ятою дитиною в родині простого селянина. Закінчивши учительську семінарію в Казані (1913), працював учителем в селах Уржумського повіту. Потім був призваний до царської армії, де служив у званні рядового солдата. Після революції 1917 року перейшов на сторону до Червоної Армії. Воював на Східному фронті та під Астраханню[1].
Демобілізувавшись Кожевников навчався у Вищому московському літературно-художньому інституті ім. В. Я. Брюсова. Працював вихователем у центральному приймальнику для безпритульних дітей в Москві (1921 — 1923). У 1924 році Олексій Кожевников видав свою першу книгу та оповідання.
Кожевников довгий час жив на Уралі, Волзі, в Сибіру, Середній Азії[2], тому більшість його книжок написано саме про ці краї.
За роман «Жива вода» був нагороджений Сталінською премією 2-го ступеня (1951)[3].
У 1980 році Олексій Кожевников помер, так і не встигши опублікувати свою збірку оповідань для дітей під назвою «Книга билиць і небилиць про ведмедів і ведмедиць».
Твори
ред.- «Аероплан-Ланка» (1925)
- «Шпана: З життя безпритульних» (1925, 2-е доповнене видання — 1929)
- «Людина-пісня» (1927)
- «Віники» (1928)
- «Магістраль» (1934, перероблене видання: «Здрастуй, шлях!», 1936)
- «Брат океану» (1939)
- «Жива вода» (1950)
- «Добрі сходи» (1960)
- «Повітряний десант» (1972)
- «На великій льотній стежці» (1980)
- «Книга бувальщин і небилиць про ведмедів і ведмедиць» (1983)
Примітки
ред.- ↑ (рос.)Либрусек. Биография Алексея Венедиктовича Кожевникова [Архівовано 14 Листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ (рос.)Краткая литературная энциклопедия [Архівовано 1 Лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ (рос.)Знаменитые земляки[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
ред.- О. В. Кожевников. Післямова Ю. Лукіна // Книга былей и небылиц про медведей и медведиц. — Москва : Детская литература, 1983. — С. 106-109. — 100 000 прим. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |