Кобра середньоазійська
Кобра середньоазійська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Naja oxiana (Eichwald, 1831) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Кобра середньоазійська (Naja oxiana) — вид змій родини аспідових (Elapidae). Поширений у Західній, Центральній та Південній Азії. Мешканець аридних рівнинних і гірських ландшафтів. Отруйна змія.
Опис
ред.Загальна довжина досягає 1—1,5 м. Голова помірного розміру, широка. Тулуб стрункий, кремезний. Має «каптур», який розкриває при небезпеці. Отруйні зуби короткі.
Поширення
ред.Вид поширений у Середній Азії (Афганістані, північно-східному Ірані, північно-західному Пакистані, Киргизстані, Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані, невеликими ділянками у Закавказзі).
Особливості біології
ред.Полюбляє пустелі, напівпустелі, розсипи, завали каміння, гірські місцини у долинах річок й ущелин. Охоче селиться та поблизу людини — у руїнах, на цвинтарях, уздовж ариків на зрошуваних землях й навіть у селищах. Найактивніша кобра навесні, в цей період вона веде денний спосіб життя. Влітку ж, коли вдень дуже спекотна, з'являється тільки зранку та у сутінках. Харчується земноводними (зеленими й озерними жабами), рептиліями (удавами, ефами, ящірками), птахами, пташиними яйцями й дрібними гризунами.
Отрута дуже сильна, має нейротоксичну властивість. Укушена тварина спочатку стає млявою і пасивною, але незабаром виникають судоми, дихання стає прискореним й поверхневим, через деякий час настає смерть внаслідок паралічу дихального центру. Місцевих явищ (пухлини, крововиливи) при укусі не спостерігається. Хоча ця кобра дуже отруйна, але кусає людину вона дуже рідко.
У той час як гадюки наносять блискавичний укол своїми довгими зубами й негайно відкидають голову назад, середньоазійська кобра з її більш короткими зубами звичайно не сподівається на швидкий укол. Нерідко вона вцепляется у жертву і не відразу відкидається назад, а кілька разів з зусиллям стискає і «перебирає» щелепи на тілі жертви, щоб напевно встромити отруйні зуби у жертву та впорснути потрібну дозу отрути.
Це яйцекладна змія. Парування відбувається навесні, у липні самки відкладають по 8-12 яєць довжиною близько 35 мм кожне. У вересні з яєць виходять молоді кобри довжиною близько 30 см.
Охорона
ред.Вид занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид близький до стану загрози зникнення)[1].
Примітки
ред.Література
ред.- Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 287—297)
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 316—317)
- Wüster, Wolfgang 1993 A century of confusion: Asiatic cobras revisited Vivarium 4 (4): 14-18
- Eichwald, E. 1831 Zoologia specialis, quam expositis animalibus tum vivis, tum fossilibus potissimuni rossiae in universum, et poloniae in specie, in usum lectionum publicarum in Universitate Caesarea Vilnensi. Zawadski, Vilnae.
- Wüster,W.; Thorpe,R.S. 1991 Asiatic cobras: Systematics and snakebite. Experientia 47: 205—209
- Wüster, W.;Thorpe, R.S. 1992 Asiatic cobras: population systematics of the Naja naja species complex (Serpentes: Elapidae) in India and Central Asia. Herpetologica 48: 69-85.
- Wüster, Wolfgang 1998 The cobras of the genus Naja in India Hamadryad 23 (1): 15-32
- Naja oxiana TIGR reptile database
[[Категорія:Плазуни Узбекистану]