Новогрудське князівство
| |||||||||||||||||||||||
Новогрудське князівство — одне з удільних князівств Чорної Русі. Столиця — Новогрудок, один із центрів Понеманні. Утворилося десь у 1220-х роках. Деякий час було об'єктом боротьби між Литвою та Галичем. З XIV ст. Тут правили Гедиміновичі. Наприкінці того ж століття припинило своє існування.
Історія ред.
Початок утворення достеменно невідомий. Напевне виникло приблизно в 1220-х роках, виокремившись з Городенського князівства. У 1237 році згадується князь Ізасляв Новогрудський, якого вважають нащадком Всеволодка Городенського. Після монгольської навали було практично зруйновано, тому легко захоплено литовськими князями.
У 1254 році за угодою між Войшелком і королем Данилом Новогрудське князівство передано Роману Даниловичу. У 1268 році під час війни Волинського та Литовського князівств було захоплено останнім до 1280 року. Деякий час ним володів князь Скирмунт. З цього часу до 1340-х років історія князівства невідома. Напевне воно передавалося як уділ молодшим синам або іншим представникам панівної династії Литви. Є гіпотеза, що належала Гольшанським.
Приблизно у 1330-х або 1340-х роках Новогрудське князівство передано Коріяту Гедиміновичу, який володів ним до 1360 року. Після цього було передано Кейстуту Гедиміновичу. У 1362 році розділено між Войдатом і Товтивілом-Конрадом Кейстутовичами. Після смерті Юрія Войдатовича у 1390-х роках Новогрудське князівство приєднано до Литви. Інший син Войдата — Іван — став засновником Крошенського князівства.
Джерела ред.
- Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С. 83, 111, 193