Князь-єпископство Чорногорія

Князь-єпископство Чорногорія (серб. Митрополство Црногорско) — теократична держава, яка існувала у 1697—1851. Вона постала з сербського православного єпископства Цетинє, що пізніше стало митрополією, яке відмовилося від османської протекції і перетворили єпископство Цетинє в де-факто російський протекторат, під владою, митрополита (Владики)[1][2][3] Історія починається з Данило Шчепчевича, єпископа Цетинє який об'єднав декілька чорногорських кланів у боротьбі з Османською імперією, яка займала більшу частину південно-східної Європи. Владика Данило заснував першу династію Петровичів-Негошів, яка обіймала посаду митрополита Цетинє до 1851 року, коли Чорногорія стала світською державою (князівством) на чолі з Данилом Петровичем Негошем. Крім того, вона була короткий час монархією, у 1767—1773, коли самозванець Стефан Малий, видавав себе за російського імператора Петра ІІІ і коронував себе Володарем Чорногорії.

Митрополија Црна Гора
Князь-єпископство Чорногорія
1697 – 1852 Князівство Чорногорія
Чорногорії: історичні кордони на карті
Чорногорії: історичні кордони на карті
Стара Чорногорія і область Брда
СтолицяЦетинє
Мовислов'яносербська (письмова)
сербська
РелігіїСербська православна церква
Форма правлінняТеократія (1697–1767, 1773–1852)
Князь-єпископ 
• 1697–1852
Княжа династія Петрович-Негош
Прем'єр-міністр 
• 1756–1832
Gubernadur
Законодавчий органЗагально Чорногорська і Гірська Скупщина
Історичний періодНаполеонівські війни
• Заснування
1697
13 березня
Площа
• 1851
5475 км2
Населення
ВалютаЧорногорський перун (Пропанована валюта)
Попередник
Наступник
Зета
Чорногорський санджак
Князівство Чорногорія
¹ Данило Петрович став князем
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Князь-єпископство Чорногорія

Примітки

ред.
  1. Victoria Clark, Why angels fall: a journey through Orthodox Europe from Byzantium to Kosovo, p. 93
  2. Robert Bideleux, Ian Jeffries, A history of eastern Europe: crisis and change, p. 86
  3. Anthony Trollope, Saint Pauls, Volume 5, p. 430