Клістронелектровакуумна лампа, що використовується для підсилення високочастотного радіосигналу, в якій енергія від модульованого пучка електронів передається електромагнітному полю резонатора. Клістрони використовуються у приймачах та передавачах комунікаційних та радіолокаційних пристроїв, а також у прискорювачах заряджених частинок.

Потужний клістрон комунікаційного комплексу далекого космічного зв'язку в Канберрі.

ІсторіяРедагувати

Клістрон був винайдений братами Расселом і Сігурдом Варіанами зі Стенфордського університету. Їхній прототип був завершений і успішно показаний 30 серпня 1937 року.[1] Одразу після оприлюднення 1939-го року, новина про винайдення клістрону відразу вплинула на роботу дослідників у США і Великій Британії, котрі працювали над радіолокаційним обладнанням.

КласифікаціяРедагувати

Клістрони поділяються на 2 типи: пролітні та відбивні.

У пролітному клістроні електрони послідовно пролітають крізь щілини об'ємних резонаторів. У найпростішому випадку резонаторів 2: вхідний і вихідний. Подальшим розвитком  пролітних клістронів є каскадні багаторезонаторні клістрони, які мають один або декілька проміжних резонаторів, розміщених між вхідним і вихідним резонаторами.

У відбивному клістроні використовується один резонатор, крізь який електронний потік проходить двічі, відбиваючись від спеціального електроду — відбивача[джерело?].

Принцип діїРедагувати

У клістроні електронний пучок рухається від катода до колектора, між якими прикладена постійна напруга, при цьому електрони пролітають повз два резонатори: вхідний та вихідний. Коливання електромагнітного поля в першому з резонаторів модулює пучок, змушуючи електрони в ньому групуватися у згустки, оскільки поле сповільнює електрони, що рухаються швидше, й розганяє електрони, які рухаються повільніше. У проміжку між вхідним та вихідним резонаторами електрони пришвидшуються, а у вихідному резонаторі віддають набрану енергію коливанням електромагнітного поля, набагато потужнішим за коливання у вхідному резонаторі. У вихідному резонаторі вмонтована петля для виводу електромагнітної хвилі у коаксіальний кабель або хвилевід.

ВиробництвоРедагувати

УкраїнаРедагувати

ДП «Завод „Генератор“» у 2016 році на авіасалоні «Авіасвіт-XXI» представило клістрони для С-300, що начебто лагодяться та навіть частково удосконалюються підприємством без російських складових[2].

2020 року, відбулось нашуміле у ЗМІ вилучення слідчими ДБР у бригадах ППО під Києвом та біля Криму, клістронів — основних складників систем наведення на ціль зенітних ракетних комплексів, що поставило під загрозу національну безпеку країни. ДБР розслідувало ввезення з-за кордону клістронів, які не виробляються в Україні, та не могли постачатися відкрито, оскільки вироблені в Російській Федерації. Повідомлялося, що після розголосу — всі прилади повернули військовим[2]. Приватно, за даними центру «Миротворець», було повернуто лише кілька приладів для створення інформаційного приводу, тож через це причетних до цієї справи суддів та слідчих ДБР було внесено до «списку Миротворця»[3][4].

У заяві командування ПСУ тоді ішлося:

У той час коли на кордоні з Україною ворог розгортає величезне угруповання військ у межах масштабного військового навчання «Кавказ-2020», де навіть неприховано розігрується сценарій повномасштабного наступу на Україну, державні інституції дозволяють собі подібні речі.

В березні 2021 року пресслужба концерну «Укроборонпром» повідомила, що завод «Генератор» став першим та єдиним в Україні підприємством, котре освоїло поглиблене відновлення надвисокочастотних приладів КИУ-43 для зенітних ракетних систем С-300ПТ/ПС[2].

25 березня 2021 року Служба Безпеки України оприлюднила додаткові докази щодо нібито незаконного постачання військових товарів з РФ, зокрема, йшлося про постачання клістронів для потреб оборонних підприємств України. Серед підозрюваних був названий і Семен Семенченко[5].

10 червня 2022 року пресслужба ОГПУ повідомила, що суд передав (повернув) оборонному підприємству високотехнологічні прилади, які не виготовляються в Україні та є однією з основних складових зенітно-ракетних комплексів — клістрони. За словами ОГПУ ці клістрони були вилучені у ході досудового розслідування кримінального провадження в осіб, які незаконно ввезли їх на терени України та планували продати оборонним підприємствам за завищеною вартістю. Їх нібито 2021 року, було викрадено з однієї із російських військових частин, а їхня вартість складала сотні тисяч доларів США[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Varian, Dorothy. "The Inventor and the Pilot". Pacific Books, 1983 p. 187
  2. а б в Олексій Махно (25 березня 2021). Укроборонпром повторно відзвітувався про освоєння ремонту клістронів для С-300, а СБУ викрила схему їх поставки з Росії. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021. 
  3. СУДДІ УКРАЇНИ ЯК ЗАГРОЗА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ ЧИ ЯК ПОСІБНИКИ РОСІЙСЬКОГО АГРЕСОРА?. інформаційний портал центру "Миротворець". 13 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  4. Слідча ДБР потрапила до бази «Миротворця» через свідоме руйнування системи ППО України. Ukrainian Military Pages. 12 січня 2022. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  5. СБУ оприлюднила додаткові докази щодо незаконного постачання військових товарів з РФ. Служба Безпеки України. 25 березня 2021. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021. 
  6. Суд передав "незаконно ввезені" клістрони на потреби ППО ЗСУ. Критичні для оборони деталі рік були у простої. Тексти. 10 червня 2022. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клістрон