Клод Дофен
Клод Дофен (фр. Claude Dauphin, при народженні Клод Марі Ежен Легран (фр. Claude Marie Eugène Legrand); 19 серпня 1903, Корбей-Ессонн, Ессонн, Франція — 16 листопада 1978, Париж) — французький актор.
| Клод Дофен | |
|---|---|
| фр. Claude Dauphin | |
 | |
| Ім'я при народженні | Клод Марі Ежен Легран |
| Дата народження | 19 серпня 1903 |
| Місце народження | Корбей-Ессонн, Ессонн,  Франція |
| Дата смерті | 16 листопада 1978 (75 років) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Громадянство | Франція |
| Професія | актор |
| Роки активності | 1930 — 1978 |
| Діти | Jean-Claude Dauphind |
| IMDb | ID 0202405 |
| Нагороди та премії | |
 Клод Дофен у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Клод Дофен народився 19 серпня 1903 року у Франції в містечку Корбей-Ессонн департаменту Ессонн в 30-ти км на південь від Парижа. Його батько був відомим французьким поетом, що писав під псевдонімом Франк-Ноен[fr] (справжнє ім'я — Моріс Етьєн Легран). Брат Клода Дофена — Жан Ноен (1900—1981) — був ведучим на радіо та телебаченні.
Освіту здобув у Парижі, спочатку в школі «Fenelon» та в ліцеї «Кондорсе». Потім отримав диплом паризького Ліцею «Louis de Grand» за фахом «література і філософія».
Починав як художник-декоратор у театрі «Одеон». Випадок надав Клоду Дефону можливість стати актором, коли потрібно було підмінити хворого актора, і Клод за дві години зумів вивчити роль блискуче її зіграв. Це притягнуло увагу відомого французького драматурга і продюсера Трістана Бернара, і він запросив актора-початківця на головну роль в наступній своїй п'єсі «Фортуна», яку через рік, у 1931 році, адаптували для кіноекрану.
Під час Другої світової війни Клод Дофен був членом руху «Опір». Служив у французькій і союзницькій арміях, був лейтенантом французької танкової частини. Тільки-но закінчивши у 1942 році зйомки у фільмі «Прекрасна пригода», Дофен примчав до Ніцци, щоб сісти на британський підводний човен і відплисти на ньому до Англії[1]. У Лондоні служив офіцером зв'язку, після чого приєднався до Визвольної армії Шарля де Голля.
Кар'єра
ред.Мешкаючи у Лондоні, Клод Дофен швидко вивчив англійську мову, працював офіцером-парламентером між французьким генералом Леклерком та американським генералом Паттоном. Після війни багато грав у Нью-Йорку, на Бродвейській театральній сцені. Потім повернувся до Парижу і залишився працювати у Франції.
Клод Дофен — автор книги «Останні тромбони» (фр. Les Derniers Trombones) — книги, присвяченої останнім великим акторам Франції, а також про забавні історії, що траплялося з ним під час зйомок фільму Етторе Скола «Найпрекрасніший вечір в моєму житті» (1972), де він грав разом з такими майстрами, як Мішель Симон, П'єр Брассер та Шарль Ванель.
Клод Дофен знявся за свою довгу кар'єру (з 1930 по 1978 роки) у понад 130-ти фільмах. Займався й озвучуванням іноземних фільмів. Зокрема, його голосом говорить у французькій версії багатьох фільмів, у тому числі «Пекельна вежа», американський актор Фред Астер, або Джон Марлі — Джек Волтц, у фільмі «Хрещений батько».
Особисте життя
ред.
Клод Дофен був одружений тричі, у тому числі на акторці Марії Мобан (з 1953 по 1955 роки). Їх син — Жан-Клод Дофен[fr] (нар. 16.03.1948) — теж став актором. У 1955 році Дофен одружився з американською акторкою Нормою Еберхард[en][2]. Пара проводила свій час між Парижем, Лос-Анджелесом, Нью-Йорком та містечком Оушен Тауншіп у штаті Нью-Джерсі[2][3] They remained together until Dauphin's death in Paris in 1978.[2]. Вони залишалися разом аж до самої смерті актора у 1978 році.
У 1958 році від стосунків з американською акторкою Рудою Мішелль у Клода Дофена у Нью-Йорку народилася донька, що згодом теж стала акторкою, — Антонія Дофен.
Помер Клод Дофен в Парижі у віці 75 років від кишкової непрохідності. Похований на кладовищі Пер-Лашез у Парижі, ділянка 89[4].
Фільмографія (вибіркова)
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1931 | ф | Все працює | Tout s'arrange | Еміль |
| 1931 | ф | Фортуна | La fortune | Джон |
| 1932 | ф | Вибори, громадяни! | Aux urnes, citoyens! | Рене Фарадін |
| 1932 | ф | Дівчина і мільйон | Une jeune fille et un million | Боббі |
| 1932 | ф | Місячне сяйво | Clair de lune | Жак |
| 1933 | ф | Донька полку | La fille du régiment | лейтенант Вільямс |
| 1933 | ф | Абат Константен | L'abbé Constantin | Поль де Лаверден |
| 1933 | ф | Сюрпризи сну | Les surprises du sleeping | прин Філіп |
| 1933 | ф | З милим рай у курені | D'amour et d'eau fraîche | Андре |
| 1934 | ф | Ми більше не діти | Nous ne sommes plus des enfants | Жан Сервін |
| 1934 | ф | Деде | Dédé | Ардре «Деде» де ла Нушетт |
| 1934 | ф | Несподівана подорож | Le voyage imprévu | Андре Шаброль |
| 1935 | ф | Тисячна купюра | Le billet de mille | племінник |
| 1935 | ф | Повернення до раю | Retour au paradis | Роберт Жіне |
| 1936 | ф | Добра дорога | La route heureuse | Поль Венієрі |
| 1936 | ф | Помріємо… | Faisons un rêve… | гість, (пролог) |
| 1937 | ф | Перлини корони | Les perles de la couronne | італійський в'язень і Абіссінії |
| 1937 | ф | Шльопання | La fessée | Робер Гресільйон |
| 1938 | ф | Вхід для артистів | Entrée des artistes | Франсуа Польті |
| 1938 | ф | Конфлікт | Conflit | Жерар |
| 1938 | ф | Кавалькада любові | Cavalcade d'amour | Леандер, Юбер і Жорж |
| 1940 | ф | Биття серця | Battement de coeur | П'єр де Ружмон |
| 1940 | ф | Париж-Нью-Йорк | Paris New-York | Поль Ландрі |
| 1940 | ф | Світ здригнеться | Le monde tremblera | Жан Дюран |
| 1941 | ф | Дивна Сюзі | L'étrange Suzy | Жак Ебер |
| 1942 | ф | Обіцянка невідомому | Promesse à l'inconnue | Жан Картьє |
| 1942 | ф | Чоловіки без страху | Les hommes sans peur | Анрі Вермон |
| 1942 | ф | Прекрасна пригода | La belle aventure | Валентин де Барроє |
| 1943 | ф | Жінка в ночі | Une femme dans la nuit | Франсуа Руссо |
| 1943 | ф | Двоє боязких | Les deux timides | Жуль Фреміссін |
| 1944 | ф | Леді зникає | Une femme disparaît | комісар поліції |
| 1944 | ф | Англійська без сліз | English Without Tears | Франсуа де Фрейсіне |
| 1944 | кф | Салют Франції | Salute to France | Жак Боном |
| 1945 | ф | Фелісі Нантей | Félicie Nanteuil | Еме Кавальє |
| 1945 | ф | Дороті шукає любові | Dorothée cherche l'amour | Роберт |
| 1946 | ф | Дивні загарбники | Tombé du ciel | Моріс |
| 1946 | ф | Сірано де Бержерак | Cyrano de Bergerac | Сірано де Бержерак |
| 1946 | ф | Ми не одружені | Nous ne sommes pas mariés | Фернан |
| 1946 | ф | Зустріч у Парижі | Rendez-vous à Paris | Роберт Чесней, відомий як Мішель Тревіні |
| 1946 | ф | Парад сміху | Parade du rire | мосьє де ла Бержер |
| 1947 | ф | Віяло | L'éventail | Жак Бреванн |
| 1948 | ф | Нескінченна дорога | Route sans issue | Жак Одоїн |
| 1948 | ф | Круїз для невідомого | Croisière pour l'inconnu | Клеман Фурніль |
| 1948—1955 | с | Телевізійний театр Філко | The Philco Television Playhouse | |
| 1948—1958 | с | Перша студія | Studio One | кардинал Міндсенті |
| 1948 | ф | Вогняна куля | Le bal des pompiers | Каміль, Олів'є та Анрі Грегуа |
| 1949 | ф | Жан з Місяця | Jean de la Lune | Джефф — шалено закоханий у квітку купець Марселін |
| 1949—1954 | с | Саспенс | Suspense | Редль |
| 1949 | ф | Поки не закінчиться ніч | Ainsi finit la nuit | Андре Фуже |
| 1950—1954 | с | Представлення представлень | Your Show of Shows | |
| 1950 | ф | Маленька шоколадниця | La petite chocolatière | Поль Норман |
| 1950 | ф | Депортовані | Deported | Віто Бучеллі |
| 1950—1959 | с | Lux Video Theatre | Поль | |
| 1951—1959 | с | Театр зірок Шліца | Schlitz Playhouse of Stars | бригадир Жерар |
| 1952 | ф | Насолода | Le plaisir | лікар |
| 1952 | ф | Золота каска | Casque d'or | Фелікс Лека |
| 1952—1957 | с | Телевізійний театр Форда | The Ford Television Theatre | Андре |
| 1952—1961 | с | Збірка | Omnibus | |
| 1952 | ф | Квітень у Парижі | April in Paris | Філіп Фуке |
| 1953 | ф | Невинні у Парижі | Innocents in Paris | Макс де Лонн |
| 1953 | ф | Маленький хлопчик загублений | Little Boy Lost | П'єр Вердьє |
| 1953—1963 | с | Сталева година Сполучених Штатів | The United States Steel Hour | інспектор Буало |
| 1954 | ф | Примара вулиці Морг | Phantom of the Rue Morgue | інспектор Боннар |
| 1954 | тф | Ми підемо у Вальпарадізо | Nous irons à Valparaiso | |
| 1955—1957 | с | The Alcoa Hour | мосьє Арістід Дюшамп | |
| 1955 | ф | Погані зустрічі | Les mauvaises rencontres | доктор Жак Данієлі |
| 1957 | с | Зарубіжний прес-клуб - Ексклюзив! | Overseas Press Club — Exclusive! | брат Йоахім |
| 1958 | ф | Тихий американець | The Quiet American | інспектор Віго |
| 1958 | ф | Мій батько пустотливий | Mon coquin de père | Жан Сервен |
| 1958—1963 | с | Голе місто | Naked City | Ож'є Дювей |
| 1959 | ф | Чому ти прийшов так пізно? | Pourquoi viens-tu si tard? | Рене Даржильєр |
| 1960 | ф | Повне лікування | The Full Treatment | Девід Праде |
| 1962 | ф | Тіара Таїті | Tiara Tahiti | Анрі Фаренже |
| 1962 | ф | Диявол і десять заповідей | Le diable et les dix commandements | Жорж Бофорт |
| 1963 | ф | Симфонія для різанини | Symphonie pour un massacre | Валоті |
| 1963—1964 | с | Дівчата Гаррі | Harry's Girls | Жан-Поль Шарвель |
| 1964 | ф | Суп | La bonne soupe | мосьє Оскар |
| 1964 | ф | Візит | The Visit | Бардік |
| 1965 | ф | Вбивця у спальному вагоні | Compartiments tueurs | |
| 1965 | ф | Леді Л | Lady L | інспектор Мерсьє |
| 1966 | ф | Чи горить Париж? | Paris brûle-t-il? | полковник Лебель |
| 1966 | ф | Гран прі | Grand Prix | Уго Симон |
| 1967 | ф | Апокаліпсис у Берліні | Da Berlino l'apocalisse | Ласаль |
| 1967 | ф | Двоє в дорозі | Two for the Road | Моріс Дальбре |
| 1967 | ф | Лам'єль | Lamiel | маркіз д'Орпіз |
| 1967 | ф | Одна та інша | L'une et l'autre | Серебряков |
| 1968 | ф | Барбарелла | Barbarella | Президент Землі |
| 1969 | ф | Жорсткі рамки | Hard Contract | Моріс |
| 1969 | ф | Божевільна із Шайо | The Madwoman of Chaillot | доктор Жадін |
| 1970 | тф | Берлін Справа | Berlin Affair | Лангуін |
| 1972 | ф | Шипшина | Églantine | Клеман |
| 1972 | ф | Адольф, або ніжний вік | Adolphe, ou l'âge tendre | мосьє Ребек |
| 1972 | ф | Найпрекрасніший вечір в моєму житті | La più bella serata della mia vita | канцлер Буіссон |
| 1973 | ф | Хочемо полковників | Vogliamo i colonnelli | Президент Італійської Республіки |
| 1973 | тф | Що б не трапилося | Vogue la galère | капітан |
| 1973 | ф | Назустріч радісній смерті | Au rendez-vous de la mort joyeuse | батько Д'Аваль |
| 1974 | ф | Головне — кохати | L'important c'est d'aimer | ММазеллі |
| 1975 | ф | Бутон троянди | Rosebud | Шарль-Андре Фарго |
| 1975 | ф | Тримай у полі зору | La course à l'échalote | Бертран де Ровер |
| 1976 | тф | Просвітництво | Le siècle des lumières | Вольтер (старий) |
| 1976 | ф | Мешканець | Le locataire | чоловік в аварії |
| 1976 | ф | Мадо | Mado | Vaudable |
| 1977 | ф | Мішень | Le point de mire | майстер Лерой |
| 1977 | ф | Усе життя попереду | La vie devant soi | доктор Кац |
| 1977 | ф | Відлюдник | El anacoreta | Босуелл |
| 1978 | ф | Пішак | Le pion | Альберт Карро |
| 1978 | тф | Знедолені | Les Miserables | єпископ Мірієль |
| 1978 | тф | Пани чиновники | Messieurs les ronds de cuir | консерватор |
- Озвучування
- 1930: Роман про лисицю / Le roman de Renard … Мавпа
- 1948: Ван Гог / Van Gogh (короткометражний) … читець
- 1952: Поєдинок протягом століть / Le duel à travers les âges (короткометражний) … читець
- 1952: Прекрасні створіння / Adorables créatures … читець
- 1953: Три мушкетери / Les trois mousquetaires … читець
- 1956: Сім чудес світу / Seven Wonders of the World
Література
ред.- Yvan Foucart, Dictionnaire des comédiens français disparus, Mormoiron, Éditions cinéma, 2008, 1185 с. ISBN 978-2-9531-1390-7.
Примітки
ред.- ↑ Serge A. Kapnist, Passager sans bagage, L'Harmattan, 2005, 222 с. ISBN 274759498X, с. 168.
- ↑ а б в Norma Eberhardt. The Daily Telegraph. 28 вересня 2011. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 19.08.2015.
- ↑ Norma Eberhardt Dauphin obituary. Asbury Park Press[en]. 21 вересня 2011. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 19.08.2015.
- ↑ Bauer Paul. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise. — Mémoire et Documents, 2006. — С. 249. — ISBN 978-2914611480.
Посилання
ред.- Клод Дофен на сайті AlloCiné (фр.)
- Клод Дофен на сайті KinoFilms.ua