Шарль Ване́ль, Шарль-Марі Ванель (англ. Charles Vanel; 21 серпня 1892, Ренн — 14 квітня 1989, Канни) — французький актор та кінорежисер.

Шарль Ванель
Charles Vanel
Ім'я при народженні Шарль-Марі Ванель
Дата народження 21 серпня 1892(1892-08-21)
Місце народження Ренн, Франція
Дата смерті 15 квітня 1989(1989-04-15) (96 років)
Місце смерті
Громадянство Франція Франція
Професія актор, кінорежисер
Роки активності 19101988
IMDb ID 0889024
Шарль Ванель у Вікісховищі

Біографія ред.

Шарль-Марі Ванель народився у Бретані на півночі Франції. У 1904 році разом з сім'єю переїхав до Парижа, де його батьки мали власну крамницю. У підлітковому віці змінив безліч навчальних закладів, з яких його виключали. Хотів служити на флоті, але цьому завадив його поганий зір. У 1908 році дебютував на паризькій сцені в «Гамлеті», у 1910 році — в кіно, знявшись у стрічці «Джим Кроу» режисера Робера Пегі.

Брав участь у військових діях Першої світової війни, продовжуючи їздити в окремі театральні гастролі, зокрема, з Люсьєном Гітрі. Після війни працював у Театрі Антуан в Парижі, однак згодом повністю присвятив себе кіно.

У 1929 році дебютував як режисер німого фільму «В ночі».

Після 1948 року багато знімався в Італії. У 1956 році знявся у Луїса Бунюеля в драмі «Смерть у цьому саду» з Симоною Синьйоре, Жоржем Маршалем та Мішелем Пікколі.

За 77 років своєї кар'єри Шарль Ванель знявся у понад 200 фільмах. Найвідоміші його ролі — у фільмах Анрі-Жоржа Клузо («Плата за страх», 1953, «Відьми», 1955) та Альфреда Гічкока («Спіймати злодія», 1955).

Помер Шарль Ванель 14 квітня 1989-го у віці 96-ти років. Його прах був частково розвіяно над Середземним морем біля берегів міста Ментон (Лазуровий берег Франції), а інша частина була похована на кладовищі містечка Мужен (департамент Приморські Альпи)[1][2][3].

Вибіркова фільмографія ред.

Актор
Режисер

Визнання ред.

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Каннський кінофестиваль 1953 Найкраща чоловіча роль Плата за страх Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах 1954 Найкращий актор Справа Мауріціуса Перемога
Кінофестиваль в Сан-Себастьяні 1957 Найкращий актор Сир-бор Перемога
Премія «Сезар» 1979
Почесний «Сезар»
Перемога
Давид ді Донателло 1981 Найкращий актор другого плану Три брати Перемога

Примітки ред.

  1. Bertrand Beyern. Guide des tombes d'hommes célèbres / Le Cherche Midi. — 2011. — ISBN 9782749121697.
  2. Le cimetière du Père-Lachaise: chroniques des années 80. Cimetières de France. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015. 
  3. Cimetières: personnages célèbres dans le 06. травень 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 травня 2015. 

Посилання ред.