Клеон
Кле́он (грец. Κλέων) (бл. 470 до н. е. — 422 до н. е., Амфіполіс) — давньогрецький політичний діяч, ватажок найрадикальнішого крила афінської рабовласницької демократії — демагог. У добу Пелопоненнеської війни — стратег.
Клеон | |
---|---|
дав.-гр. Κλέων | |
Народився |
5 століття до н. е. Афіни, Стародавні Афіни |
Помер |
422 до н. е.[1][2] Амфіполіс, Амфіполіс[d], Центральна Македонія, Греція |
Країна | Стародавні Афіни |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Знання мов | давньогрецька |
Учасник | Пелопоннеська війна |
Посада | стратег |
Військове звання | стратег |
БіографіяРедагувати
Походив із торгово-ремісничих верств демосу (власник шкіряного підприємства). На політичній арені Клеон вперше виступив у 430 до н. е. як противник Перикла, а після його смерті (429 до н. е.) як противник вождя помірно-демократичної угруповання Нікія.
Політичного впливу Клеон досяг проведенням заходів, популярних в середовищі радикальної демократії: збільшення платні членам геліеї, введення ейсфори (надзвичайного військового податку з багатих громадян), збільшення вдвічі фороса (податку з союзників), виведення клерухій на землі союзників (наприклад, на Лесбос), зміцнення ролі Афін у Делосському союзі і придушення невдоволення союзників нещадними репресіями (розправа над Мітіленою, що 428 до н. е. повстала проти Афін).
Клеон був поборником активізації військових дій проти Спарти та її союзників, сам брав участь у Пелопоннеській війні 431–404 як стратег. 425 до н. е. разом з Демосфеном оволодів о. Сфактерія, в 422 керував військовими діями проти спартанського полководця Брасіда у Фракії, але зазнав поразки і загинув у битві під Амфіполісом).
Усі відомості та згаки, що дійшли донині про Клеона, належать античним авторам з табору його політичних супротивників.[3]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Бразид // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 5. — С. 44–45.
- ↑ Дм. Каринский Клеон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 361.
- ↑ Велика радянська енциклопедія