Відкрити головне меню

Олександр Семенович Клєванов (30 травня (11 червня) 1826(18260611), слобода Сватова Лучка Куп'янського повіту, Харківської губернії — 15 (27) лютого 1889, Ромни, Полтавської губернії) — російський письменник, перекладач стародавніх класиків.

Клеванов Олександр Семенович
Народився 30 травня (11 червня) 1826
Сватове
Помер 15 (27) лютого 1889 (62 роки)
Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність перекладач
Alma mater Q4029848?
Знання мов російська

Біографічна довідкаРедагувати

Дитинство провів в Ізюмі та Москві. Навчався у Московському дворянському інституті, потім в одній з провінційних гімназій. У 1844—1848 роках навчався на Історико-філологічному відділенні філософського факультету Московського університету, там же у 1849 році підготував магістерську дисертацію «Історія Південно-Західної Русі від її початку до половини XIV ст.», але професури не здобув: захист не відбувся[1] через сильну протидію С. П. Шевырева. Причиною цього були, можливо, ті важкі обставини, на які Клєванов нерідко скаржився у передмовах до своїх перекладів.

У 1851 році пішов у відставку. З 1856 року — коломенський, потім у 1857—1858 роках — бронницький повітовий суддя. У 1859—1861 роках — чиновник при московському генерал-губернаторові. У 1863—1868 роках — зарахований до Міністерства внутрішніх справ. Співпрацював у «Голосі» (1863—1864), «Бджолі».

З кінця 1850-х років багато займався перекладами античних класиків, які принесли йому популярність. З 1868 року викладав у Херсонській (1868), 2-й Київській (1869—1870), 1-й Харківській гімназіях. Після перерви викладав в Оренбурзькій (1878—1879), Уфимській (1879—1880) та Немирівській (1880—1884) гімназіях.

Переклади і твориРедагувати

Стародавній РимРедагувати

  • «Корнелия Непота жизнеописание славнейших полководцев» (М., 1857); 
  • «Сочинения К. К. Саллюстия, с приложением его жизнеописания и четырёх речей против Катилины» (изд. 2-е, М., 1859); 
  • «История народа римского, Тита Ливия». СПб. и М., 1859—1867 
  • «Философские беседы Платона». М., 1861 
  • «Обозрение философской деятельности Платона и Сократа. По Целлеру» (М., 1861); 
  • «Сочинения К. Ю. Цезаря» (М., 1865); 
  • «Сочинения П. Корнелия Тацита» (М., 1870);

Русь-УкраїнаРедагувати

  • О значеніи русской лѣтописи в духовном развитіи русскаго народа, 1848 
  • О феодализмѣ на Руси, 1848 (gb)
  • Исторія Юго-Западной Руси от ея начала до половины XIV вѣка. Тип. Александра Семена, М., 1849. — 232 с. (gb, Руниверс) // Магистерская диссертация А. С. Клеванова. 
  • Лѣтописный разсказ событій Кіевской, Волынской и Галицкой Руси от ея начала до половины XIV вѣка. Издал с приложением двух изслѣдований: о значении Русской Лѣтописи в духовном развитии Русскаго народа и о феодализмѣ на Руси Александр Клеванов. Тип. А. И. Мамонтова, М., 1871—497 с. (gb1, gb2)

РізнеРедагувати

  • «Путевые заметки за границей и по России в 1870 г.» М., 1871. 
  • Очерк истории Чешскаго вѣроисповѣднаго движенія, 1876

Перевидання робітРедагувати

  • Клеванов А. С. История Юго-Западной Руси от её начала до половины XIV века. — М.: Либроком, 2011. — 226 с. — (Академия фундаментальных исследований: история). — ISBN 978-5-397-02107-4. (обл.) 
  • Клеванов А. С. Обозрение философской деятельности Платона и Сократа. — М.: Либроком, 2012. — 316 с. — (Из наследия мировой философской мысли. Философия античности). — ISBN 978-5-397-02806-6. (обл.) 
  • Клеванов А. С. История Юго-Западной Руси от её начала до половины XIV века. — М.: Либроком, 2014. — 226 с. — (Академия фундаментальных исследований: история). — ISBN 978-5-397-04399-1. (обл.)

ПриміткиРедагувати

  1. Рындин И. Ж. Клевановы // История, культура и традиции Рязанского края

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати