Київський фаховий коледж зв'язку — провідний навчальний заклад України, один із найстаріших, що готують фахівців рівня молодшого спеціаліста для компаній ІТ галузі.

Київський коледж зв'язку

Київський коледж зв'язку

50°26′40″ пн. ш. 30°30′35″ сх. д. / 50.44452010002777342° пн. ш. 30.50984231502777888° сх. д. / 50.44452010002777342; 30.50984231502777888
Країна  Україна
Тип коледж
Засновано 1921
Сайт sites.google.com/view/kkz
Мапа

За роки існування коледжу на денному та заочному відділеннях станом на 2021 рік підготовлено більше як 72 000 фахівців, в т.ч більше як 1200 фахівців для 113 країн світу.

Напрями освіти ред.

Освітню діяльність коледж здійснює за напрямами: телекомунікації, комп'ютерна інженерія, кібербезпека,поштова логістика, менеджмент, економіка і підприємство.

У коледжі створено 26 лабораторій і 17 кабінетів.

В 2010-х у коледжі запроваджена підготовка за такими освітніми програмами як системи та мережі мобільного зв’язку, розробка програмного забезпечення, безпека інформаційно-комунікаційних систем.

З 2020 року в коледжі розпочато роботу з підготовки фахівців для створення та впровадження цифрових технологій, зокрема Інтернет речей, роботизація та кіберсистеми, штучний інтелект, великі дані, безпаперові технології, адитивні технології (3D-друк), хмарні та туманні обчислення, безпілотні та мобільні технології, біометричні, квантові технології, технології ідентифікації, блокчейн.

Історія ред.

1921 року в Києві був створений навчально-курсовий комбінат зв’язку, у складі якого того ж року відкрився Київський технікум зв’язку. Технікум не мав власної будівлі, заняття проводилися приміщеннях правління контори Товариства цукрових заводів братів Терещенків, по вулиці Гімназичній, 5 (нині – вулиця Леонтовича). Пізніше технікум був перейменований у політехнікум.

У 1941-1943 роках, під час Німецько-радянської війни, будівля по вулиці Леонтовича, 5 була напівзруйнована. З середини 1946 почалась її відбудова на ділянці колишньої Другої гімназії, що на розі вулиці Леонтовича й бульвару Шевченка (№ 11/18). Новий навчальний корпус коледжу звели за проєктом архітекторів Віктора Єлізарова й Аріадни Лободи. У цей період політехнікумом керував Віктор Григорович Старинський. Навчання відновилося 7 лютого 1947 року. Було набрано 200 учнів на три відділення: радіозв’язку, проводового електрозв’язку, поштового зв’язку.

З 1961 року у Києві технікум став першим першими серед професійно-технічних закладів, де навчалися іноземні студенти.

1991 року політехнікум зв’язку був перетворений у вище професійне училище з назвою «Київський коледж зв’язку» і підпорядкований Державному комітету зв’язку України. З 2004 року технікум перепідпорядкований Міністерству транспорту і зв’язку України, а з 2012 року — Міністерству освіти і науки України. З 2020 року перейменовано в Київський фаховий коледж зв'язку.

Відомі учні ред.

  • Воллернер Наум Пилипович (навчався з 1927 по 1931) – вчений у галузі радіотехніки, доктор технічних наук, професор,
  • Максимцов Ростислав Семенович (закінчив політехнікум зв’язку в 1931) — український звукооператор,
  • Висоцький Семен (навчався в 1931/1932) — батько актора, поета і співака Володимира Висоцького,
  • Марінчук Олексій Михайлович – перший президент ЗАТ «УТЕЛ»,
  • Скляренко Сергій Миколайович – директор Київської міської дирекції «Укрпошта»,
  • Лісовенко Микола Іванович – директор Київської обласної дирекції «Укрпошти»,
  • Ненько Леонід Федорович – директор Дирекції оброблення та перевезення пошти,
  • Топєхіна Людмила Арсентіївна – директор Центральної міжнародної та міжміської телефонно-телеграфної станції, голова об’єднаної профспілки працівників ПАТ «Укртелеком»,
  • Бойко Віктор Михайлович – начальник Центру міжнародного та міжміського телебачення,
  • Монахов Сергій Юрійович – начальник апаратно-студійного комплексу Національної телекомпанії України та багато інших.
  • Тарасю́к Борис Іванович - Постійний представник України при Раді Європи (з 2019).

Відзнаки ред.

2011 року за результатами щорічного рейтингу «Quality Education» коледж увійшов до п'ятірки кращих вищих навчальних закладів I—II рівня акредитації[джерело?] та є провідним серед технічних коледжів України (попереду Київського коледжу зв'язку: Фінансово-правовий коледж Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Коледж Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та Донецький економічний технікум).

Посилання ред.