Київська брама (Глухів)

брама в Глухові (Україна)

Київська брама — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва — Тріумфальні ворота) була споруджена на земляному валу фортеці у 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом 17661769 (або 1766–1785) років за проектом архітектора Андрія Квасова на честь візиту імператриці Катерини ІІ до Глухова споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.[1]

Вїзна брама міста Глухова

Київська брама була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею — пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над заплавою річки Есмань[2] і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами — 7,5 м, ширина — 28 м, глибина — 16 м.

Під час Другої світової війни пам'ятка була зруйнована, проте у 1953–1954 та 1957 роках коштом відділу будівництва і архітектури її повністю розібрали та реставрували[3]. Роботи виконувала Полтавська дільницею Чернігівської міжобласної науково-реставраційної майстерні[3]. У 1970 та 1990–1992 пам'ятку також реставрували[3] і зараз вона має первісний вигляд.

ОписРедагувати

Київська брама збудована у класицистичному стилі з елементами бароко. В ній по осі розташовано тунель для проїзду. З боків арку оточують низькі приміщення (прибудови). Фасади оформлені колонами, які містяться на п'єдесталах. Над колонами розташований карниз та фронтон. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим дахом.

ГалереяРедагувати

 
Київська брама, вигляд сзаду. 2009 рік
 
Київська брама. Прохід для пішоходів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Золоте намисто Сумщини Архівовано 6 вересень 2007 у Wayback Machine. на сайті Сумщина туристична Архівовано 2 лютий 2011 у Wayback Machine.
  2. Київська брама Глухівської фортеці на неофіційному сайті Глухова
  3. а б в В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 49, 57. — ISBN 5-7707-9955-2.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати