Китриш Михайло Єгорович

Китри́ш Миха́йло Єго́рович (21 жовтня 1936, Опішня) — український гончар, скульптор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999)[1].

Китриш Михайло Єгорович
Китриш.JPG
Народження 21 жовтня 1936(1936-10-21) (83 роки)
СРСР смт. Опішня, Опішнянський район, Харківська область, УРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр декоративно-ужиткове мистецтво
Навчання завод «Художній керамік»
Діяльність художник
Нагороди
Заслуженный мастер народного творчества УССР.png Національна премія України імені Тараса Шевченка
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1999
Премія ім. Д. Щербаківського
Звання Заслужений майстер народної творчості України

Біографічні відомостіРедагувати

Народився в Опішні в гончарській родині: батько Егор та дід Василь були мисковими майстрами.[2] Ліпленням захопився у 12-річному віці, коли тяжко захворів і був прикутим до ліжка. Почав ліпити свистунці, за роботою забував про хворобу[3]. Згодом гончарської справи навчався у Йосипа Степановича Марехи, де досконало опанував технологію виробництва, техніку ангобування, глазурування, мальовки.

З 1963 року почав працювати на заводі «Художній керамік» гончарем, майстром творчої лабораторії. Відтоді ж експонує роботи на обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках, а 1981 року мав першу персональну виставку в 140 робіт.[4] На заводі Михайло Єгорович зустрів і свою майбутню дружину Галину.

Михайло Китриш — співініціатор заснування в Опішні мистецьких навчальних закладів: дитячої студії «Сонячний круг» (разом з Галиною Редчук), Опішнянського філіалу Решетилівського художнього училища № 28, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернат «Колегіум мистецтв у Опішному»[2].

2011 року в Опішні відбулася виставка, присвячена 75-річчю з дня народження відомого гончаря[5].

 
Гончарні твори Михайла Китриша на виставці, присвяченій 75-річчю з дня народження гончаря.

Творчий доробокРедагувати

Михайло Китриш — різноплановий майстер. Створює керамічну малу скульптуру й фігурні посудини у вигляді фантастичних тварин, птахів, декоративний посуд. Серед них: «Леви», «Баран» (обидва — 1970 року), «Таріль» (1973 рік), «Ваза з барильцем», «Підсвічники» (обидва — 1978 рік)[3].

Твори Михайла Китриша експонувалися на виставках у Болгарії, Росії, Польщі, Канаді, США, Німеччині, ОАЕ, Норвегії та інших країнах[6].

Відзнаки і нагородиРедагувати

Нагороджений великою кількістю похвальних грамот та медалями (остання з них — «Герой Полтавщини»). У 2011 році Указом Президента України призначено дворічну стипендію опішнянському митцю[7].

Михайло Китриш удостоєний таких нагород[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2012-05-24. 
  2. а б Пругло С. // Великий маестро українського гончарства[недоступне посилання з квітень 2019]. — Українське слово — 2011 рік.
  3. а б в Китриш Михайло Єгорович на сайті Комітету з національної премії України імені Тераса Шевченка.
  4. Кохан В. // Михайло Китриш. — Народне мистецтво, — № 37-38 (1-2) — 2007 р., — с. 38.
  5. Щербань О. В.// Святкування 75-річчя Михайла Єгоровича Китриша.
  6. Твори Михайла Китриша в колекції Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішнянської кераміки Леоніда Сморжа сайт Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Процитовано 25 травня 2012 року.
  7. Президент України призначив державні стипендії видатним діячам культури і мистецтва Процитовано 25 травня 2011 року.