Китайська туя східна

вид рослин
Китайська туя східна
Platycladus orientalis Morton Arboretum acc. 168-53#3[1]
Platycladus orientalis
Morton Arboretum acc. 168-53#3[1]
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Насінні (Spermatophyta)
Клас: Хвойні (Coniferopsida)
Порядок: Хвойні (Coniferales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Китайська туя (Platycladus)
Spach
Вид: P. orientalis
Біноміальна назва
Platycladus orientalis
(L., 1753) Franco, 1949[2]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Platycladus orientalis
EOL logo.svg EOL: 323359
IPNI: 677124-1
ITIS logo.svg ITIS: 183445
IUCN logo.svg МСОП: 31305
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 58046

Кит́айська т́уя схі́дна[3], або широкогілочник східний (Platycladus orientalis) — однодомна рослина родини кипарисових. Дерево 5—10 м заввишки або кущ. Крона яйцеподібна, складається з багатьох плоских пагонів («пластин»), розташованих у вертикальній площині. Листки лускоподібні, ясно-зелені, яйцеподібно-ромбічні, до 1 мм завдовжки. Шишки 10—15 мм завдовжки, з 6—8 супротивними, на вершку гачкоподібними лусками, спрямовані вгору; незрілі — блакитнувато-зелені, дозрілі — сухі, здебільшого червонувато-коричневі. Цвіте у березні — квітні.

ПоширенняРедагувати

Походить з Китаю. В Європу завезене у 1690 році. В Україні та багатьох інших країнах світу вирощують у ботанічних садах і парках як декоративну рослину.

СинонімиРедагувати

СировинаРедагувати

 
Листя китайської туї східної

Використовують ядро насіння і листя. Рослина неофіцинальна.

Хімічний складРедагувати

Листя містить ефірну олію (0,12%), пініпікрин, пілен, пінін, туїн, дубильні речовини, смолу. У ядрі насіння є жирна олія.

Фармакологічні властивості і використанняРедагувати

Препарати з листя китайської туї східної мають в'яжучі і кровоспинні властивості. Їх використовують у народній медицині при бронхіальній астмі, кровохарканні, при кишкових і маткових кровотечах. Ефірна олія рослини (особливо складова її частина хінокітіол) проявляє антифунгальні властивості. Ядро насіння вживають як зміцнюючий і тонізуючий засіб та як відхаркувальний засіб при бронхіті.

ПриміткиРедагувати

  1. Cirrus Digital: Platycladus orientalis Morton Arboretum accession 168-53#3
  2. Platycladus orientalis information from NPGS/GRIN. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2008-02-19. 
  3. Platycladus orientalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Biota orientalis(англ.): інформація на сайті IPNI.
  5. Platycladus stricta(англ.): інформація на сайті IPNI.
  6. Thuja chengii(англ.): інформація на сайті IPNI.

ДжерелаРедагувати