Відкрити головне меню
Кирка
Кирка-мотика
Робота киркою

Ки́рка[1][2] — ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного кінця молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо.

Слово «кирка» походить або від тур. kürek («лопата», «совок», «весло»), або від грец. κερκίς («човник», «великогомілкова кістка»)[3].

РізновидиРедагувати

Техніка безпеки при роботі з киркоюРедагувати

При недбалому ставленні або промаху киркою можна завдати надзвичайно небезпечного удару. Через досить значну масу кирки, її вістря може розтрощити кістку, завдати значних тілесних ушкоджень.

Бойове використовуванняРедагувати

Кирка може слугувати зброєю. Варіант створений спеціально для військових цілей називається клевець.

Цікаві фактиРедагувати

Тіло Густава Кара , колишнього баварського держкомісара, що розігнав Пивний путч 1923 року[4] знайдено в лісі поблизу Мюнхена, його зарубали до смерті, ймовірно, кирками.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кирка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. КИРКА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2019-06-15. 
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. Spielvogel (1996) pp. 78-79.

ЛітератураРедагувати