Вікіпедія

Кирило Геник

українсько-канадський громадський та культурний діяч

Кирило Геник (Кирило Ґеник-Березовський[2]) (нар. 1857(1857), Нижній Березів, Галичина — 12 лютого 1925, Вінніпег, Канада) — канадський імміграційний урядник українського походження та громадський діяч.

Кирило Геник
Народився1857[1]
Нижній Березів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер12 лютого 1925(1925-02-12)
Вінніпег, Канада
Країна Канада
Діяльністьполітик, соціальний працівник, перекладач
Знання мованглійська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геник.

Біографія

ред.
 
Йосип Олеськів (1860—1903)

Кирило Геник народився в 1857 в селі Нижній Березів в Галичині в родині Івана Геника, сільського війта, і Анни Перцович. Геник здобув початкову освіту в Коломиї, а потім поїхав до Станіславова (тепер Івано-Франківськ), щоб закінчити свою педагогічну освіту. Здобув ступінь бакалавра у Львові та був призначений вчителем в 1879 в районі Надвірної.

У 1882 Геник повернувся до свого рідного села і там заклав школу. В 1880-тих роках Геник заснував підприємство та виробничий кооператив, який назвав Карпатською крамницею. У 1890 його обрано до міської ради в Коломиї, де він розпочинав своє навчання[3].

За твердженням Ростислава Заклинського Кирило Ґеник мав контакти з Іваном Франком, який, як і він сам, замолоду був захоплений соціалістичними ідеями, через які обоє зазнали арештів і переслідувань австрійської влади. Кирило Ґеник запросив Івана Франка до Яблунова, і ця поїздка спричинилася до безглуздого тюремного ув'язнення останнього в Коломиї у 1880 році. Кирило Ґеник-Березовський, разом з Осипом Олеськівом, Володимиром Коцовським та Карлом Бандрівським, вважається одним з близьких приятелів молодості Івана Франка[4].

 
Кирило і Поліна Геники з дітьми та родиною Джонсів, 1906

Кирило Геник був знайомий з Осипом Олеськівом, який заохочував еміграцію українців до Канади. Олеськів попросив Геника супроводжувати другий контингент українців до Канади, допомогти їм там поселитися. Геник з дружиною і чотирма дітьми приєднався до групи 64 українців і прибув до Квебека 22 червня 1896. Геник повів свій контингент спершу до Вінніпеґа, а звідти на поселення, що стало відоме як Стюарбурн (Манітоба). Воно вважається першою українською канадською громадою в Західній Канаді. У серпні Геник подав заяву на гомстед (ферму) в Стюартбурні, але швидко передумав і переселився до Вінніпеґу. У цьому ж місяці Олеськів порекомендував Геника Канадському міністерству внутрішніх справ на посаду імміграційного агента. У вересні Геник став урядником міністерства як перекладач. У своїй роботі іміграційного агента, Геник зустрічав нових українських канадських іммігрантів в Квебеку, заохочував їх користуватися англійською мовою, відмовлятися від традиційних звичаїв, та відігравав роль дорадника, коли було потрібно.[3] Його робота зростала із значним ростом української імміграції до Канади. Тому 1898 року Геник став повноштатним працівником канадського уряду, причому — першим українцем.[5]

У 1899 Геник заснував Читальню ім. Тараса Шевченка[6] у своєму домі й першу україномовну газету в Канаді Канадійський Фармер у 1903. Попри те, що він не був релігійним, Геник вірив, що християнство повинно існувати незалежно від греко-православних і русько-православних норм. У 1903—1904 у співпраці з пресвітерянськими пасторами він заснував Незалежну Православну Церкву.[7] В 1911 після того, як улюблена ліберальна партія Геника програла вибори, він втратив посаду й став займатися тільки громадською роботою. Деякий час він проживав у Сполучених Штатах Америки, але пізніше повернувся до Вінніпеґу, де помер 12 лютого 1925.[3]

До самої смерті Геник був настільки популярним, що в українській канадській громаді він був відомим, як «Цар Канади».[5][8]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
  2. ↑ Ґеник-Березовський Кирило / П. І. Арсенич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007.]
  3. ↑ а б в Стелла Гринюк. Cyril Genik. Dictionary of Canadian Biography. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 25 січня 2011.
  4. ↑ Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. сл., прим. М. І. Гнатюка. – 2-ге вид., доп., перероб. – Львів: Каменяр, 2011. – 814 с.
  5. ↑ а б Forging Our Legacy: Canadian Citizenship and Immigration, 1900–1977. Citizenship and Immigration Canada. 2000. Архів оригіналу за 17 лютого 2013. Процитовано 25 січня 2011.
  6. ↑ Martynowych, Orest T., The Taras Shevchenko Reading Club/Educational Society for … umanitoba.ca/faculties/…/04_The_Taras_Shevchenko_Reading_Club.pdf —
  7. ↑ Martynowych, Orest T., The Seraphimite, Independent Greek, Presbyterian and United Churches, umanitoba.ca/…canadian…/05_The_Seraphimite_Independent_Greek_Presbyterian_and_United_Churches.pdf -
  8. ↑ Family of C. C. T. (Con) Genik (2010). Obituary for C. C. T. (Con) Genik. Passages MB. Архів оригіналу за березня 27, 2019. Процитовано 25 січня 2011.

Джерела

ред.
  • Dictionary of Ukrainian Canadian biography, pioneer settlers of Manitoba, 1891—1900, V. J. Kaye, editor and compiler (Toronto, 1975).
  • Oleksander Dombrovsky, Outline of the history of the Ukrainian Evangelical-Reformed movement (New York et Toronto, 1979) [text in Ukrainian].
  • A heritage in transition: essays in the history of Ukrainians in Canada, M. R. Lupul, editor (Toronto, 1982).
  • J.-P. Himka, Galician villagers and the Ukrainian national movement in the nineteenth century (New York, 1988).
  • V. J. Kaye, Early Ukrainian settlements in Canada, 1895—1900 Dr. Josef Oleskow's role in the settlement of the Canadian northwest (Toronto, 1964).
  • O.T. Martynowych, The Seraphimite, Independent Greek, Presbyterian and United Churches, umanitoba.ca/…canadian…/05_The_Seraphimite_Independent_Greek_Presbyterian_and_United_Churches.pdf —
  • O.T. Martynowych, The Taras Shevchenko Reading Club/Educational Society for …umanitoba.ca/faculties/…/04_The_Taras_Shevchenko_Reading_Club.pdf — * O. T. Martynowych, Ukrainians in Canada: the formative period, 1891—1924 (Edmonton, 1991).
  • Марунчак М. Студії до історії українців Канади. — Вінніпег, 1964—1980..
  • З «Нового краю». Листи українських емігрантів з Канади. Зібрав і упорядкував, написав передмову О. І. Сич. — Чернівці: Редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву, 1991. — 103с.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кирило_Геник&oldid=43702355