Кимполунзький повіт
| Округ | |
| Коронний край | Герцогство Буковина |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Кимполунг |
| Створений | 1868 |
| Площа | 2349 км² (1910) |
| Населення | 60 593 (1910) |
| |
| Найбільші міста | Кимполунг |
Кимполу́нзький повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 1868—1925 роках. Адміністративний центр — місто Кимполунг.
Розташування
ред.Кимполунзький повіт на заході межував з Трансільванією — з Бистрицьким і Марамурешським повітами, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Ґурагуморським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.
За часів Австро-Угорщини
ред.Кимполунзький повіт був створений у Герцогстві Буковина в 1868 році з населених пунктів судового повіту Кимполунг (налічував 18 877 мешканців) та судового повіту Дорна (налічував 7 445 мешканців).[1] У 1903 р. було визначено виділення з судового повіту Кимполунг ще одного судового повіту Стулпікани. Указ набрав чинності з 1 вересня 1910 р.
У Кимполунгському повіті в 1869 році проживала 35 558 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 55 688 осіб. Серед населення в 1900 р. було 3 442 русини-українці (13,2 %), 16 843 особи розмовляли німецькою (30,2 %), 28 205 румунською (50,6 %) та 1 463 іншою мовою (2,6 %). Повіт у 1900 р. займав площу 2349,48 км², включав два судові повіти з 29 гмінами (самоврядними громадами) та 6 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).
Повіт за переписом 1910 року налічував 32 населені пункти, об'єднаних у 29 гмін (самоврядних громад) та у три судові повіти.[2] Площа повіту становила 2349 км², проживали 60 593 особи.[3] За віросповіданням: 8 958 римо-католиків, 754 греко-католики, 14 вірмено-католиків, 40 482 православних, 9 вірмен-православних, 4 256 лютеранів, 1 кальвініст, 33 липовани, 6 079 юдеїв і 7 інших). За національністю: 17 967 німців, 47 чехів-моравців-словаків, 689 поляків, 7 553 українці, 11 італійців, 33 091 румун, 6 угорців, 1 229 чужоземців.[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.[5]
| Рік | Жителі | Німецькомовні | Україномовні | Румунськомовні | Інші мови |
|---|---|---|---|---|---|
| 1869 | 35.558 | ||||
| 1880 | 38.702 | 9.875 | 6.070 | 21.944 | 219 |
| 1890 | 45.832 | 12.764 | 5.888 | 25.753 | 490 |
| 1900 | 55.688 | 16.843 | 7.342 | 28.205 | 1.463 |
| 1910 | 60.593 | 17.967 | 7.553 | 33.091 | 1.982 |
Судовий повіт Дорна Ватра
Судовий повіт Кимполунг
- Арджел
- Бряза
- Чемірна
- Деа
- Фрумоса
- Фундул Молдові
- місто Кимполунг
- Пожоріта (складался з Пожоріта Дорф і Пожоріта Ґутсґебіт)
- Руська Молдавиця
- Рус пе Боул
- Садова
- Валепутна
- Вама (складалася з Айзенав і Вама)
- Ватра Молдавіца (складалася з Ватра Молдавіца і Фройденталь)
Судовий повіт Стулпікани
Перша світова війна
ред.Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська. У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину.
Румунський період
ред.| Кимполунгський повіт | |
|---|---|
|
Județul Câmpulung | |
|
| |
 (1919—1925) | |
| Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925) | |
| Повіт: Жудець | |
| Адміністративний центр | Кимполунг |
| Країна |  Румунія
|
| Область | Буковина |
| Межує з: Бистрицьким, Марамурешським, Радівецьким, Ґурагуморським, Фелтіченьським повітами | |
| Офіційна мова | румунська |
| Населення | |
| - повне | ? |
| Етнікон | румуни |
| Площа | |
| - повна | 2349 км² |
| Роки існування | 1919—1925 |
| - раніше відомий як | Кимполунгський повіт |
|
| |
Повіт (жудець) існував у такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. був утворений жудець Кимполунг, до якого також була включена територія ліквідованого Ґурагуморського повіту.
Примітки
ред.- ↑ Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [Архівовано 30 Січня 2016 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen — Tabelle I. Архів оригіналу за 14 Квітня 2021. Процитовано 22 Листопада 2019.
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Архів оригіналу за 14 Квітня 2021. Процитовано 22 Листопада 2019.
- ↑ Жерноклеєв О. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890—1918 рр.). — С. 69 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 Січня 2022. Процитовано 29 Листопада 2019.
- ↑ Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400