Кетлін Бут
Кетлін Бут[4] (англ. Kathleen Hylda Valerie Booth, до шлюбу — Бріттен; 9 липня 1922 — 29 вересня 2022)[5] — британсько-канадська програмістка, науковиця та інженерка, піонерка в області інформатики. Відома насамперед як розробниця першої мови асемблера — «автокоду» для ранніх комп'ютерних систем в коледжі Біркбек при Лондонському університеті[6].
Кетлін Бут | |
---|---|
англ. Kathleen Booth | |
Народилася |
9 липня 1922[1][2] Стаурбридж, Вустершир, Велика Британія |
Померла | 29 вересня 2022[3][2] (100 років) |
Країна |
![]() |
Діяльність | інформатик, математик, інженер, викладачка університету |
Alma mater | Лондонський університет, King Edward VI High School for Girls, Birminghamd[2] і Королівський коледж Гелловейd[2] |
Галузь | інформатика і програмування |
Заклад | Університет Лейкгед[2], Біркбекd[2], Royal Aircraft Establishmentd і Саскачеванський університет[2] |
У шлюбі з | Andrew Donald Boothd[3][2] |
Кетлін Бріттен народилася в місті Стаурбрідж графства Вустершир[7], отримала бакалаврський диплом в Лондонському університеті в 1944 і влаштувалася працювати молодшою науковою співробітницею в RAE[en] в місті Фарнборо. З 1946 Кетлін Бріттен почала працювати в Біркбеку, де і досягла найбільших успіхів[4]. У 1947 як асистентка Ендрю Дональда Бута[en] супроводжувала його у відрядження США, в рамках якого вони відвідали Джона фон Неймана в Прінстонському університеті[8]. Одним з результатів поїздки стала спільна стаття Бута і Бріттен «Загальні міркування з проєктування багатоцільового електронного цифрового обчислювача» (англ. General Considerations in the Design of an All Purpose Electronic Digital Computer)[9], що описує поправки до проєкту ARC з урахуванням принципів фон-неймановської архітектури. Значною частиною її вкладу в роботу стала мова асемблера для ARC2[10], але теорією вона не обмежувалася і взяла участь у заснуванні та підтримці компонентів цього комп'ютера[11] разом з іншою асистенткою Бута, Ксенією Світінг[12]. Група Бріттен і Бута вважалася найменш численною з ранніх британських дослідних груп в області обчислювальних машин.
У 1950 році Кетлін Бріттен одружилася з Ендрю, змінила прізвище і народила сина і доньку[13].
Між 1947 і 1953 роками команда з Ендрю Бута і Кетлін Бріттен-Бут спроєктувала і сконструювала три різні машини: ARC (Automatic Relay Calculator, "Автоматичний калькулятор на реле "), SEC (Simple Electronic Computer, "Простий електронний комп'ютер "), і APE (X) C (All Purpose Electronic (X) Computer, «Багатоцільовий електронний комп'ютер»)[14]. Ендрю Бут в основному займалася конструюванням ЕОМ, а Кетлін Бут — їх програмуванням[4] . Незважаючи на непропорційно розміру групи великий обсяг успішно виконаних робіт, фінансування та популярність її довгий час залишалися на незначному рівні[15]. Комп'ютер APE (X) C, який запрацював уперше в травні 1952 і був повністю завершеним наприкінці 1953[16], справив значний вплив на комерційно успішну лінійку комп'ютерів HEC, яку випускала British Tabulating Machine Company[en] (знаменита в числі іншого виробництвом криптологічних бомб під час Другої світової, після серії злиттів з 1998 року входить в Fujitsu).
У 1950 році Бріттен-Бут закінчила аспірантуру Лондонського університету у напрямку прикладної математики. Як сольно, так і в співавторстві написала ряд значущих статей і книг, серед яких особливо виділяють:
- «Автоматичні цифрові калькулятори» (1953)[17] — одна з перших книг, що демонструє стиль програмування «планування і кодування»;
- «Програмування автоматичного цифрового калькулятора» (1958)[18] — одна з перших книг з програмування комп'ютерів лінійки APE (X) C.
У 1958 році Кетлін Бріттен-Бут читала курс із програмування, що для тих років було великою екзотикою[4]. У 1961 коледж Біркбек відмовив Ендрю Буту у власній лабораторії та кафедрі комп'ютерної інженерії, незважаючи на організовану ним самим фінансову підтримку з боку BTM[en][12], після чого і він, і Кетлін одночасно звільнилися — дослідження в галузі інформатики в Лондонському університеті на цьому тимчасово припинилися, а майже завершений ламповий комп'ютер ICT 1400 був переданий на кафедру чисельної автоматизації, звідки потрапив у Лондонську школу гігієни й тропічної медицини. Подружжя Бут покинуло «вулик соціалістичної посередності», поїхало в Канаду і влаштувалося в Університет Саскачевану, де пропрацювали з 1962 по 1972 рік[13], після чого синхронно перейшли в Університет Лейкхед, де Кетлін Бут стала професоркою, а її чоловік — ректором. Через кілька років після їх виходу на пенсію їхні діти закінчили той же виш.
БібліографіяРедагувати
- Booth, Andrew D; Britten, Kathleen HV (September 1947). Principles and Progress in the Construction of High-Speed Digital Computers. Quart. Journ. Mech. And Applied Math. 2 (2): 182–197. doi:10.1093/qjmam/2.2.182. Архів оригіналу за 8 Серпня 2014. Процитовано 8 Березня 2021..
- Coding system for the APE(X)C. AU: Murdoch. Архів оригіналу за 7 June 2011. Процитовано 22 червня 2010..
- Booth AD and Britten KHV (1947) Coding for ARC, Institute for Advanced Study, Princeton
- Booth AD and Britten KHV (1947) General considerations in the design of an all-purpose electronic digital computer, Institute for Advance Study, Princeton
- Booth AD and Britten KHV (1948) «The accuracy of atomic co-ordinates derived from Fourier series in X-ray crystallography Part V», Proc. Roy. Soc. Vol A 193 pp 305—310
- Booth AD and Booth KHV (1953) Automatic Digital Calculators, Butterworth-Heinmann (Academic Press) London
- KHV Booth, (1958) Programming for an Automatic Digital Calculator, Butterworths, London
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://books.google.nl/books?id=3dU5AAAAQBAJ&pg=PA261&lpg=PA261&dq=Kathleen+Booth+1922+Stourbridge&source=bl&ots=id96pyBALb&sig=ACfU3U283DPaceP-exuZQ-ZBppIzToakzQ&hl=nl&sa=X&ved=2ahUKEwijypzR2ePqAhVlAGMBHVJsAz44FBDoATADegQIChAB#v=onepage&q=Kathleen%20Booth%201922%20Stourbridge&f=false
- ↑ а б в г д е ж и Kathleen Booth, computer pioneer who made a major breakthrough in programming – obituary / C. Evans — London, Thailand: 2022. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 0307-269X; 1477-3805
- ↑ а б RIP: Kathleen Booth, the inventor of assembly language — 2022.
- ↑ а б в г Johnson, Roger (2008). School of Computer Science and Information Systems: A Short History. 50 years of Computing. UK: Birkbeck School of Computing. Архів оригіналу за 23 Вересня 2015. Процитовано 8 Березня 2021..
- ↑ Dyson, George. Turing's Cathedral: The Origins of the Digital Universe. — Pantheon Books[en], 2012. — С. xvii. — ISBN 978-0375422775.
- ↑ Booth, Kathleen HV. Machine language for Automatic Relay Computer. Birkbeck College Computation Laboratory (University of London).
- ↑ IT Honor Roll. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Lavington, Simon (2012). Alan Turing and His Contemporaries: Building the World's First Computers. ISBN 978-1-78017-105-0.
- ↑ General Considerations in the Design of an All Purpose Electronic Digital Computer [Архівовано 24 Березня 2020 у Wayback Machine.] by Andrew D. Booth and Kathleen H. V. Britten. 2nd. Edition. August 1947.
- ↑ History. About. UK: Birkbeck School of Computing. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 8 Березня 2021..
- ↑ Kathleen Booth (nee Britten) at the ARC relay, parallel, A.U. which she constructed. UK: Birkbeck school of Computing. 1948. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 8 Березня 2021..
- ↑ а б Andrew Donald Booth [Архівовано 26 Вересня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Dr. Kathleen Booth (nee Britten). IT History Society. 21 грудня 2015. Архів оригіналу за 2 Серпня 2019. Процитовано 1 лютого 2017.
- ↑ Lavington, Simon. Early British computers: the story of vintage computers and the people who built them. — Manchester : Manchester University Press[en], 1980. — С. 62. — ISBN 978-0719008030.
- ↑ Campbell-Kelly, Martin (April 1982). The Birkbeck College Machines, The Development of Computer Programming in Britain (1945 to 1955). Annals of the History of Computing (IEEE) 4 (2): 121–139. doi:10.1109/MAHC.1982.10016..
- ↑ Research, United States Office of Naval. A survey of automatic digital computers. — Office of Naval Research, Dept. of the Navy, 1953. — С. 4–5.
- ↑ Dependable and historic computing / Cliff B Jones, John L Lloyd. — Berlin : Springer-Verlag, 1998. — С. 27. — ISBN 978-3-642-24540-4.
- ↑ Booth, Kathleen HV (1958). Programming for an Automatic Digital Calculator. London: Butterworths..