Кельтські країни — райони в сучасній Європі, заселені носіями кельтської культури, особливо кельтських мов. Від середини XX століття, люди багатьох країв та регіонів вживали термін «кельтськість», аби схарактеризувати свою ідентичність[1]. З часом, ці країни й регіони стали широко відомі як сучасні кельти. Такі території в Європі іноді називають «кельтським поясом», коли йде мова про терени їхнього розселення, головно на північно-західному краї континенту, себто про країни, які вони населяють (наприклад, Бретань на північному заході Франції; ґеломовні регіони Ірландії й Шотландії на північному заході й заході відповідно)[2][3]. Проте, такі терміни іноді вважають принизливими, тому мешканці цих країн віддають перевагу словосполученню «кельтські країни».

Шість країн, що вважаються осередками сучасних кельтів:
   Шотландія
   острів Мен
   Ірландія
   Уельс
   Корнуолл
   Бретань

До поширення Римської республіки та германських племен, Британські острови й чималий шматок континентальної Європи були переважно кельтськими. Але тепер лише північно-західний регіон Франції, велика частина Великої Британії, а також більша частина Ірландії досі утримують свою кельтську культуру й мову, внаслідок прагнення до самобутності та знання своєї історії. Наприклад, у Британії розповсюдження Римської імперії, а згодом англосаксів, витіснило кельтських бритів та мови бритської групи з майже всієї території сучасної Британії.

Шість країнРедагувати

Перелічені з півночі на південь:

Країна Кельтська назва Мова Народ
  Шотландія Alba Шотландська ґельська (Gàidhlig) Шотландці
  Ірландія Éire Ірландська ґельська (Gaeilge) Ірландці
  Острів Мен Ellan Vannin Менська ґельська (Gaelg (Vanninagh)) Менці
  Уельс Cymru Валлійська (Cymraeg) Валлійці
  Корнуолл Kernow Корнська (Kernewek) Корнці
  Бретань Breizh Бретонська (Brezhoneg) Бретонці

Це ті шість країн, яких вважають кельтськими Кельтська Ліга, Кельтський Конґрес та інші панкельтські організації. Кожна з цих країн може похвалитися власною кельтською мовою — це ключовий критерій, який беруть до уваги названі організації[4].

ПриміткиРедагувати

  1. T., Koch, John (2006-01-01). Celtic culture : a historical encyclopedia. ABC CLIO. ISBN 9781851094400. OCLC 644410117. 
  2. Koch, John (2005). Celtic Culture : A Historical Encyclopedia. ABL-CIO. с. xx, 300, 421, 495, 512, 583, 985. ISBN 978-1-85109-440-0. Процитовано 24 November 2011. 
  3. Constitition of the League. The Celtic League. 2015. Процитовано 6 January 2015. 
  4. Koch, John T. (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 365. Процитовано 2 March 2011.