Вікіпедія

Кей Девіс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Девіс.

Кей Елізабет Дейвіс, уроджена Партридж (англ. Kay Elizabeth Davies; нар. 1 квітня 1951)[10] — британський генетик, професор анатомії в Оксфордському університеті і викладач Гертфорд коледжу (Оксфорд). Директор відділу функціональної генетики Ради медичних досліджень (MRC), очільник медичного благодійного фонду Wellcome Trust[11] директор Оксфордського центру генної функції, а також покровителем і старшим членом Наукового товариства Оксфордського університету.[12] Дослідницька група, яку очолює Девіс, займається дослідженням м'язової дистрофії Дюшенна (ДМД). У 1980-х роках вона розробила тест, який дозволяв проводити скринінг плодів з ймовірністю захворювання на ДМД.

Кей Девіс
Народилася 1 квітня 1951(1951-04-01) (73 роки)
Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність генетик, анатоминя, дослідниця
Alma mater Сомервілл-коледж
Вольфсон коледж
Заклад Університет Оксфорда[1]
Гертфорд коледж[2]
MRC Functional Genetics Unitd[3]
Weatherall Institute of Molecular Medicined[4]
Weatherall Institute of Molecular Medicined[5]
Center for the study of employmentd[6]
Вольфсон коледж[7]
Науковий ступінь доктор філософії
Членство Європейська академія[8]
Лондонське королівське товариство[9]
У шлюбі з Стівен Девіс[d]
Нагороди
Особ. сторінка dpag.ox.ac.uk
CMNS: Кей Девіс у Вікісховищі

Раннє життя ред.

Девіс народилася в місті Сторбридж у Вест-Мідлендсі на заході Англії. Вона здобувала освіту в школі Gig Mill, середній школі для дівчаток округу Сторбрідж, коледжі Сомервільському та Вольфсонському коледжах в Оксфорді.[10] У 1976 році тримала ступінь доктора філософських наук. Темою дисертації було дослідження структури і функції хроматину слизовика Physarum polycephalum.[13]

Кар'єра ред.

Девіс очолила дослідницьку групу, що працює з м'язовою дистрофією Дюшенна (ДМД) — генетичним захворюванням, що характеризується швидким прогресуванням м'язової дистрофії, яка призводить до повної втрати здатності рухатися та в підсумку до смерті. У 1980-х роках вона розробила тест, який дозволяв проводити скринінг плодів, у яких матері ризикували проводити ДМД. Захворювання виникає, коли білок дистрофіну не може експресувати в м'язових клітинах через мутацію в гені, який кодує білок. У 1989 році Девіс виявила, що білок утрофіну має схожі властивості з дистрофіном. Експерименти на мишах показали, що регуляція цього білка в клітинах м'язів може компенсувати відсутність дистрофіну.[14]

Кей Девіс співпрацює з д-ром Пітером Олівером з Європейської дослідницької ради, досліджуючи нейродегенеративні та рухові порушення.[15]

Девіс є директором відділу функціональної генетики Ради медичних досліджень (Велика Британія), очільником благодійного фонду Wellcome Trust,[16] директором Оксфордського центру генної функції (разом з Френсіс Ешкрофт та Пітером Доннеллі) та виконавчим редактором журналу (Human Molecular Genetics).[17]

Кей Девіс опублікувала понад 400 робіт і отримала численні нагороди за свою роботу.

Нагорода, відзнаки та визнання ред.

У 1998 році Девіс обрано до Академії медичних наук (FMedSci), а у 2003 році — до Королівського товариства. Двічі достоєна ордену Британської імперії (CBE) — спершу у ранзі Командора (CBE), а у 2008 році Дами-Командора (DBE).[10]

Вона є почесним членом Сомервільського Коледжу в Оксфордському університеті.[18] У 2012 році удостоєна Роузівської лекції в університеті Кінгстона, а у 2013 роцілекції Harveian Oration в Королівському коледжі лікарів[19] У 2014 році стала лауреатом премії «Жінки в науці і техніці» (WISE) за 2014 рік. Її призначили патроном фонду The SMA Trust у вересні 2016 року.[20]

У 2008 році Девіс удостоєна Лондонським королівським товариством Круніанської медалі та лекції за «досягнення в розробці пренатального тесту на м'язову дистрофію Дюшенна і за її роботу, що характеризує замінників білка дистрофіну».[21]

Особисте життя ред.

Девіс продовжила працювати над науковими проектами зі своїм колишнім чоловіком Стівеном Гремом Девісом після їх розлучення у 2000 році.[10] У них є спільний син.[22]

Примітки ред.

  1. ↑ https://orcid.org/0000-0001-8807-8520
  2. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  8. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Davies_Kay
  9. ↑ https://royalsociety.org/people/kay-davies-11310
  10. ↑ а б в г DAVIES, Dame Kay (Elizabeth). ukwhoswho.com. Who's Who. 1995 (online Oxford University Press ed.). A & C Black, an imprint of Bloomsbury Publishing plc.
  11. ↑ Kay Davies Entry [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] at ORCID
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 10 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Davies, Kay Elizabeth (1976). The Structure and Function of Chromatin from the Slime Mould Physarum polycephalum (Дипломна робота). University of Oxford. OCLC 500417644. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 червня 2019.
  14. ↑ Guiraud, Simon; Aartsma-Rus, Annemieke; Vieira, Natassia M.; Davies, Kay E.; Ommen, Gert-Jan B. van; Kunkel, Louis M. (31 серпня 2015). The Pathogenesis and Therapy of Muscular Dystrophies. Annual Review of Genomics and Human Genetics (англ.). 16 (1): 281—308. doi:10.1146/annurev-genom-090314-025003. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 10 червня 2019.
  15. ↑ Kay E Davies. University of Oxford. Архів оригіналу за 6 October 2013. Процитовано 4 березня 2014.
  16. ↑ Professor Dame Kay Davies CBE, FRS, FMedSci. Wellcome Trust. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 10 червня 2019.
  17. ↑ Human Molecular Genetics Editorial Board. Oxford Journals. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 14 жовтня 2014.
  18. ↑ Honorary Fellows. University of Oxford. Архів оригіналу за 3 May 2010.
  19. ↑ Harveian Oration 2013. Royal College of Physicians. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2014.
  20. ↑ Name * (27 вересня 2016). Prof. Dame Kay Davies announced as Patron for. The SMA Trust. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
  21. ↑ Croonian Medal and Lecture | Royal Society. royalsociety.org (en-GB) . Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 30 липня 2018.
  22. ↑ Desert Island Discs with Kay Davies. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 10 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про особу Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кей_Девіс&oldid=41074415