Квічаль бурий
| Квічаль бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geokichla dumasi (Rothschild, 1898) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Zoothera dumasi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль бурий[2] (Geokichla dumasi) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з серамським квічалем.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17 см. Голова, шия і верхня частина тіла іржасто-коричневі, крила темно-коричневі з двома білими смугами. Махові пера мають рудувато-коричневі края, хвіст чорнуватий з рудувато-коричневими краями. Обличчя, горло і груди чорні, живіт пістрявий, чорно-білий, нижня частина живота біла, гузка охриста. Лапи сіруваті або охристі.
Поширення і екологія ред.
Бурі квічалі є ендеміками острова Буру. Вони живуть в підліску вологих гірських і хмарних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 800 до 1500 м над рівнем моря.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція бурих квічалів становить від 20 до 50 тисяч птахів. Їм може загрожувати вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Geokichla dumasi. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |