Квічаль абісинський
| Квічаль абісинський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geokichla piaggiae (Bouvier, 1877) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Zoothera piaggiae Zoothera piaggii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль абісинський[2] (Geokichla piaggiae) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь італійського мандрівника Карло Пьяджі[en][3].
Опис ред.
Довжина птаха становить 19-20 см, вага 43-65 г[4]. Голова темно-рудувато-оранжева, навколо очей помітні білі кільця, груди і боки оранжеві. Верхня частина тіла оливково-коричнева, надхвістя і хвіст коричнювато-оранжеві. На крилах дві білі смуги. Молоді птахи мають дещо блідіше, менш яскраве забарвлення[5].
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[6]
- G. p. piaggiae (Bouvier, 1877) — від плато Бома[en] на сході Південного Судану до Ефіопії, сходу ДР Конго, північної і західної Кенія;
- G. p. hadii Macdonald, 1940 — гори Іматонґ[en] і Донготона в Південному Судані;
- G. p. ruwenzorii (Prigogine, 1984) — гори Рувензорі на заході Уганди;
- G. p. kilimensis Neumann, 1900 — центральна і південна Кенія і гора Кіліманджаро на півночі Танзанії;
- G. p. tanganjicae Sassi, 1914 — схід ДР Конго, південно-західна Уганда, Руанда і Бурунді;
- G. p. rowei Grant, CHB & Mackworth-Praed, 1937 — північна Танзанія.
Поширення і екологія ред.
Абісинські квічалі мешкають в Південному Судані, Ефіопії, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді і Бурунді. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях та на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3300 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 2500 м над рівнем моря. Живляться дощовими червами, багатоніжками, равликами і комахами, яких шукають в опалому листі, а також плодами і насінням. Гніздяться під час сезону дощів. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху або іншого рослинного матеріалу, встелене м'якими рослинними волокнами, розміщуться в густих заростях, на висоті до 5 м над землею. В кладці 2 яйця.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Geokichla piaggiae. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 305. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Abyssinian Ground-thrush (Zoothera piaggiae). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Clement, Peter; Hathway, Ren; Byers, Clive; Wiczur, Jan (2000). Thrushes. Christopher Helm. с. 240–241. ISBN 0713639407.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |