Відкрити головне меню

Качура Яків Дем'янович (28 жовтня (9 листопада) 1897(18971109), с. Юрківка, Тульчинський район Вінницька область — жовтень 1943, Донецьк) — український письменник.

Качура Яків Дем'янович
Yakiv Kachura.jpg
Народився 9 листопада 1897(1897-11-09)
Тульчинський район, Вінницька область
Помер 1943[1]
Донецьк, Українська РСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменник

Качура Яків Дем'янович у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 жовтня (за н. ст. — 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського району Вінницької області.

Учасник Першої світової війни. У 1918 — 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти.

Друкувався з 1923 р. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.

 
Меморіальна дошка на будівлі Палацу металургів в м. Донецьк

Учасник німецько-радянської війни.

У травні 1942 р. в боях під ст. Лозовою Харківської області потрапив у полон. Загинув у німецькому концтаборі на Донбасі в жовтні 1943 р.

ТворчістьРедагувати

Окремими виданнями вийшли оповідання «Дві сили», «Історія одного колективу» (обидва — 1925), збірки оповідань «Без хліба» (1927), «Похорон» (1929) та ін. В романі «Чад» (1929) освітлено події 1-ї світової і громадянської воєн. Сільським трудівникам, донецьким шахтарям і металургам присвятив роман «Ольга» (1931). В повісті «Іван Богун» (1940) показав боротьбу українського народу проти польської шляхти. У нарисах періоду Другої світовї війни відобразив епізоди фронтового життя в дусі соцреалізму.

Пам'ятьРедагувати

1977 р. у с. Юрківці Я. Качурі відкрито пам'ятник (скульптор — М. П. Ковтун).

ДжерелаРедагувати